Сторінка
2
За кількістю дітей: бездітні становили 48 %, мали по одній дитині 46 %, двох і більше мали 6 %. Дані приведені в таблиці № 4.
Таблиця № 4.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА КІЛЬКІСТЮ ДІТЕЙ (%).
Кількість дітей | % |
Бездітні | 48 |
Одна | 46 |
Двоє і більше | 6 |
В залежності від характеристики житлових умов опитувані розділились таким чином:
Таблиця № 5.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ
ТА ЖИТЛОВИМИ УМОВАМИ (%).
Житлові умови | Місце проживання | Всього | |
Місто | Село | ||
Окрема квартира | 10 | 6 | 16 |
Кімната в гуртожитку | 14 | 2 | 16 |
Проживають з батьками чоловіка | 14 | 6 | 20 |
Проживають з батьками дружини | 22 | 8 | 30 |
Проживають з іншими родичами | 6 | 2 | 8 |
Наймають житло | 10 | - | 10 |
Всього | 76 | 24 | 100 |
За стажем подружнього життя респонденти умовно були розділені таким чином: сімейний стаж менше одного року у 26 %, від року до 3 років у 36 %, від 3 до 5 років - 26 %, більше 5 років - 12 % опитаних. Дані приводяться в таблиці № 6.
Таблиця № 6.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ
ВІД СТАЖУ ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ, %
Стаж шлюбу | % |
Менше року | 26 |
Від 1 до 3 років | 36 |
Від 3 до 5 років | 26 |
Більше 5 років | 12 |
Всього | 100 |
З усіх пар ті, що перебували у шлюбі до 3 років, становили 62 %.
Аналізуючи причини розпаду шлюбу, а також фактори, які впливають на задоволеність шлюбом, нами було виявлено, що в подружніх парах, орієнтованих на розлучення, присутній такий дестабілізуючий фактор, як напруженість в сімейних відносинах. Після проведення попередньої бесіди з респондентами, а також після проведення методик “Типовий сімейний стан” та “Аналіз сімейної тривожності”, була виявлена залежність наявності подружньої напруженості від стажу шлюбу.
Як показали дослідження, в опитаних нами подружніх парах “піки” напруженості припадають на перший-другий та на п’ятий-шостий роки подружнього життя.
Якщо розглядати показники напруженості за окремими шкалами, то можна виділити такі тенденції:
- загальна незадоволеність (шкала У) спостерігається в 72% опитаних пар;
- нервово-психічне напруження (шкала Н) виявлене у 64% пар;
- сімейна тривожність (шкала Т) характерна в 56% пар респондентів.
Отримані дані представлені в діаграмі 1.
Діаграма № 1.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ПО ШКАЛАХ
ТИПОВОГО СІМЕЙНОГО СТАНУ (%).
Результати показали, що по всіх шкалах, крім шкали У (загальна незадоволеність) кількісні показники напруженості і тривожності переважають у чоловіків. Слід зазначити, що наші результати підтвердили отримані раніше дані про сильнішу реакцію ( емоційну, психічну, вольову) чоловіків, ніж жінок.
Проведене нами дослідження дає можливість констатувати сімейну напруженість як фактор дестабілізації шлюбу, який приводить подружжя до орієнтації на розлучення, в 33% подружніх парах, що становить 66 відсотків всіх опитаних подружніх пар.
Інші реферати на тему «Психологія»:
Психоаналіз як аналіз несвідомого післядії. Ерос і Танатос в їх протиставленні культурі. Катарсис як сублімація та перехід несвідомого у свідоме. З.Фрейд (1856 —1939)
Сто років психоаналізу: здобутки та перспективи. А. Грюнбаум
Трансакційний аналіз. Е. Берн, Т. Харріс
Теорія провідної діяльності та розвиток психіки. О. М. Леонтьєв (1903 — 1979)
Залежність якості шлюбу від сексуальних взаємин подружжя