Сторінка
2

Вплив батькiвської сiм'ї на формування моделi шлюбу у сучасної молодi

Проведене нами дослiдження показало, що бiльшiсть тих, хто оцiнює свiй шлюб як "iдеальний" (83%), так само оцiнюють i шлюб своїх батькiв. Тi, в кого виявились труднощi в сiмейному життi, рахували шлюб своїх батькiв "вiдносно хорошим у 69% випадкiв.

Така ж закономiрнiсть виявлена i в конфлiктних ситуацiях. Чим бiльше було конфлiктiв в батькiвських сiм'ях, тим частiше вони виникали в сiм'ях дiтей.

З числа респондентiв, вiдносини мiж батьками яких були задовiльними, 49% зiткнулися iз конфлiктами в своєму сiмейному життi. Тобто, неблагополучний психологiчний клiмат сiм'ї негативно впливає на стабiльнiсть шлюбу дiтей. З.А.Янкова, Є.Ф.Агiльдiєва, О.К.Лосєва в своїх дослiдженнях вiдмiчали, що в багатьох випадках мотиви сварок батькiв i мотиви сварок дорослих дiтей у власнiй сiм'ї, співпадають. Взаємини мiж батьками, стереотипи поведiнки в сiм'ї, засвоєнi в дитинствi i юностi, в зрiлому вiцi значно впливають на характер вiдносин мiж подружжям, на задоволенiсть i стiйкiсть шлюбу.

За допомогою розробленої нами анкети вивчались погляди, управлiння, цiннiснi орiєнтацiї респондентiв на шлюб батькiв, характер батькiвських взаємин, вiдносини респондентiв з батьками. За результатами анкетування 55% опитаних оцiнили вiдносини своїх батькiв як благополучнi, 48% мрiють про те, щоб їх подальше сiмейне життя склалось так само, 9% не хотiли, щоб вiдношення в їх сiм'ях були подiбнi на батькiвськi, 44% респондентiв оцiнили вiдносини батькiв як неблагополучнi, конфлiктнi.

Виходячи iз одержаних результатiв про характер взаємин в батькiвськiй сiм'ї, ми умовно роздiлили їх на три групи:

I група - респонденти, якi характеризують вiдносини своїх батькiв як благополучнi i якi являються для них нормою;

II група - респонденти, якi рахують вiдносини батькiв неблагополучними, якi не являються прикладом подружнього життя.

Таким чином, характер вiдносин подружжя багато в чому вiдповiдає характеру вiдносин їх батькiв. В тих випадках, коли конфлiкти мiж батьками переходили певну межу, виливаючись в рiзнi прояви взаємної неприязнi, але справа не доходила до розлучення, дiти нерiдко сприймали такi взаємини як антимодель нормальної сiм'ї i, вступаючи в шлюб, свої подружнi взаємини будували по-iншому. Якщо конфлiкт батькiв досягає крайньої межi i стає нестерпним для обох сторiн, то iнтересам дiтей бiльше вiдповiдає розлучення, нiж подальше спiльне життя батькiв.

Гармонiя сiмейного життя батькiв має i iншi наслiдки для майбутнього сiмейного життя дiтей. Нами встановлено, що молодi пари, якi позитивно оцiнили шлюб своїх батькiв, проявляють у взаєминах в своїй сiм'ї бiльше толерантностi, злагоди i розумiння. 42% опитаних iз таких сiмей проявляли повне взаєморозумiння в питаннях ведення домашнього господарства, в той час як тi, чиї батьки розлучились, такi якостi проявляли лише в 28% випадкiв. Отож, батьки, подружжя яких склалось благополучно, дають дiтям наглядний приклад того, як повинне будуватись спiльне життя чоловiка i дружини. Вони доповнюють один одного i тим самим забезпечують успiшне виховання. Спiльнi дiї батькiв являються важливим передбаченням успiшного формування особистостi.

Дослiджуючи вплив особистого прикладу батькiв на майбутнє сiмейне життя дiтей, ми виявили, що бiльшiсть пар iз "ідеального" подружжя вiдповiли, що батьки служили їм прикладом подружнього життя (69%). В групi подружнiх пар, у взаєминах яких певнi труднощi, позитивний приклад батькiв спостерiгався рiдше - 58% опитаних.

Аналiз одержаних даних свiдчить про те, що для бiльшостi респондентiв (60%) двоє батькiв були прикладом; батьки не завжди були прикладом для 31% респондентiв; прикладом були лише мама для 6% опитаних; прикладом був лише батько - 1%; виросли не в сiм'ї 2% респондентiв. Як бачимо, бiльшiсть позитивно оцiнює приклад батькiв. Але частина опитаних не мали в дитинствi постiйного позитивного прикладу обох батькiв, що негативно вiдобразилось на їх готовностi до шлюбу.

Подiбнi данi ми отримали при аналiзi характеру виховного впливу батькiв на дiтей. 62% респондентiв рахують, що в їх сiм'ї було авторитетне виховання, на непослiдовне виховання вказують 30%; лiберальне виховання спостерiгається у 9 % опитаних. На запитання "Що не влаштовувало вас у вiдносинах мiж вами i вашими батьками?" відповiдi розподiлились наступним чином: бiльшiсть респондентiв (90%), якi оцiнили взаємини мiж батьками позитивно, задоволенi своїми стосунками iз батьками, хочуть виховувати своїх дiтей так само.

Серед респондентiв, якi не хочуть мати такi взаємини, як мiж батьками, не задоволенi своїми стосунками з батьками, вiдчувають нерозумiння з їх сторони. Аналiз вiдповiдей респондентiв iз неблагополучних сiмей показав, що 35% iз них оцiнюють свої стосунки з батьками як благополучнi, хоча вiдмiчається деяке нерозумiння зi сторони батькiв або одного iз них.

Одержанi данi дали можливiсть, що характер виховання в батькiвськiй сiм'ї значною мiрою впливає на формування образу майбутньої сiм'ї. Найкраще в цьому планi, на думку К.Вiтека, являється розумне виховання, яке включає в себе необхiдну вимогливiсть, спiльне проведення вiльного часу, демократичнi вiдносини. Важливим являється послiдовнiсть батькiв у вихованнi. За нашими даними це знаходить своє вiдображення в подружньому союзi дiтей. Виявилося, що бiльшiсть опитаних, чиї батьки були завжди послiдовними у вихованнi, самi створили гармонiйний шлюб. А там, де у виховному процесi не було узгодження виховних дiй шлюби були менш вдалими. Таким чином, стiйкiсть, стабiльнiсть майбутньої сiм'ї цiлком залежить вiд соцiально-психологiчного характеру батькiвської сiм'ї. Дошлюбна дiагностика, психологiчна консультацiя молодої сiм'ї дасть можливiсть заздалегiдь встановити проблемнi зони подружжя, провести вчасне психологiчне втручання з метою попередження розлучення та кризового стану.

ЛIТЕРАТУРА

1. Карел Вiтек. Проблеми подружнього благополуччя. М.,1988.

2. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний.

3. Мишин Т.М. Семейная пситерапия при неврозах и психозах. Л.,1978.

4. Семья в системе нравственного воспитания. Основные проблемы воспитания подростков, М.,1979.

5. Харчев А.Г. Брак и семья СССР. М., 1979.