Сторінка
6

Бюджетування капіталу. Визначення вартості капіталу

Як зазначалося раніше, нетто- й брутто-методи дають однакові результати за умови використання методу одного індексу, оскільки корекція ставки дисконтування повністю врівноважить корекцію майбутніх грошових потоків. Значення чистої теперішньої вартості є однаковим в обох випадках (табл. 5.2). Якщо ж для корекції складових грошового потоку використовуються різні індекси, підсумкове значення чистої теперішньої вартості не буде збігатися, оскільки поправки на інфляцію, використані кредиторами до вартості капіталу, швидше всього не врівноважуються середньою величиною поправки на інфляцію для різних грошових потоків.

Використання серії індексів забезпечує отримання величин грошових потоків, близьких до дійсних грошових потоків проекту. Визначення дисконтованих грошових потоків у дійсності є бюджетом коштів для проекту. Альтернативний метод, особливо стосовно податкових розрахунків, не дасть бюджету коштів. Отже, використання підходу на основі поточної облікової вартості (за якого застосовується серія індексів інфляції для розрахунку брутто грошових потоків) та поточних ринкових вартос­тей для розрахунку брутто інфляційної вартості капіталу забезпечує найбільш практичний підхід до проблеми врахування інфляції.

Для визначення вартості капіталу використовується метод середньозваженої вартості капіталу. Його можна використати за різ­них умов. Хоча, як зазначалося раніше, він базується на низці припущень, і, якщо останні не виправдовуються, розрахунок середньозваженої вартості капіталу може дати помилковий результат. За розрахунків ми припускаємо, що:

1. Фінансовий ринок, на якому складається ринкова ціна, є раціонально ефективним.

2. Структура капіталу — поєднання власного й залученого капіталу — як перед, так і після залучення нового капіталу знаходиться в оптимальному діапазоні.

3. Капітальний проект, який оцінюється, має той самий клас ризику, що й інші проекти в портфелі підприємства, які вже запроваджуються.

4. Новий проект, що оцінюється, є «незначним» у тому розумінні, що він значно не змінить іміджу компанії на фінансовому ринку. Очевидно, що наведені вище пункти 2 і 3 є специфічними аспектами цієї умови.

Якщо перша умова, стосовно того, що ринок є раціонально ефективним порушується, теорія, викладена в цьому підрозділі, руйнується. Інші умови можна перебороти, але тільки ціною ускладнення розрахунку вартості капіталу.