Сторінка
8

Управління фінансовими результатами діяльності підприємства

Найліквіднішою є готівка (або сальдо балансового рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті»). Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки у разі необхідності їх швидко можна реалізувати.

Дебіторська заборгованість — теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому.

Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для пере­творення їх на гроші спочатку треба їх продати. Отже, під ліквід­ністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю пері­оду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активів.

Короткострокові зобов'язання — це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати. Аналіз лік­відності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупова­них за рівнем їхньої ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються:

Найбільш ліквідні активи (А1)- це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належать також короткострокові фінансові вкладення, цінні папери, які можна прирівняти до грошей (це рядки 150, 220, 230, 240 другого розділу активу балансу).

Швидкореалізовані активи (А2) – активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 міяців після звітної дати), інші оборотні активи.

Активи, що реалізуються повільно (А3),- запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140, а також ряд 250). Запаси не можуть бути продані, поки немає покупця.

Активи, що важко реалізуються (А4),- це активи, які передбачено використовувати в господарський діяльності протягом тривалого періоду. (розділ “Необоротні активи”).

Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов’язань формуються так:

Негайні пасиви (П1)- це кредиторська заборгованість (рядки 530 до 610 ), розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити.

Короткострокові пасиви (П2)- це короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані.

Довгострокові пасиви (П3)- довгострокові зобов’язання-3-й розділ пасиву балансу.

Постійні пасиви (П4)- це статті 1-го розділу пасиву балансу (“Власний капітал”). Підприємство буде ліквідним, якщо його поточні активи перевищуватимуть його короткострокові зобов’язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Тому для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобовязань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобовязань.

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити результати по кожній групі активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним коли виконуються умови:

А1>П1;

А2>П2;

А3>П3;

А4<П4.

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості [46].

Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить проте, що ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні. Саме така ситуація спостерігається на досліджуваному підприємстві “ Коломийський Райавтодор”:

А1(83тис.грн)< П1(208тис.грн);

А2(845 тис.грн)> П2(50тис.грн);

А3(296тис.грн)> П3(0грн);

А4(445тис.грн)< П4(1411тис.грн).

Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидко реалізованих активів з найбільш терміновими зобов’язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє виявити поточну ліквідність і платоспроможність. Якщо ступінь ліквідності балансу настільки велика, що після погашення найбільш термінових зобов’язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити терміни розрахунків із банками, постачальниками і іншими контрагентаим.

Другим етапом аналізу ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності. Вони застосовуються для оцінки можливостей підприємства виконати свої короткострокові зобов’язання. Показники ліквідності дають уявлення не тільки про платоспроможність підприємства на конкретну дату, а й у випадках надзвичайних ситуацій.

Ліквідність підприємства, як відомо, можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Коефіцієнти ліквідності можуть бути різними за назвою, але сутність їх в основному однакова як на українських підприємствах, так і в зарубіжних фірмах та компаніях.[28,с.267]

Основні показники ліквідності:

1. Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:

Кзл = (А1+А2+А3) (1.3)

(П1+П2)

Кзл = (83+845+296):(208+50)=4,74

Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Встановлений норматив цього показника рівний 2,0. Розрахований для “Райавтодор” – 4,74, тобто поточні активи перевищують поточні зобов’язання.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності — цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину — виробничі запаси. Він обчислюється так:

Кш.л = (А1+А2) (1.4)

(П1+П2)

КШ.Л = (83+845):(208+50)=3,59

Матеріальні запаси виключаються не стільки тому, що вони менш ліквідні, а, головне, через те, що кошти, які можна одержати в разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за витрати на їхню закупівлю. За умов ринкової економіки типовою є ситуація, коли за ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів. «Розумним» коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1:1. однак вона може бути надзвичайно високою через невиправдане зростання дебіторської заборгованості. Такою є ситуація на “Коломийський райавтодор”, коефіцієнт швидкої ліквідності становить 3,59.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою: