Сторінка
5

Чи сформувала Україна власну систему безпеки?

Отже, Україна бере активну участь у розбудові архітектури загальноєвропейської безпеки, виступає за удосконалення інститутів і механізмів ОБСЄ, підтримує пропозиції щодо розширення партнерської співпраці ОБСЄ з іншими світовими структурами з безпеки — ООН, НАТО, ЄС, РЄ. Україна є активним учасником миротворчих місій ОБСЄ, конкретні зусилля щодо розвитку співробітництва нашої держави з ОБСЄ зосереджено також на таких напрямах, як сприяння міжнародним спостерігачам під час парламентських і президентських виборів; оперативне інформування ОБСЄ про внутрішню ситуацію в Україні; забезпечення активної ролі держави як посередника Придністровського врегулювання; розширення представництва України у складі місій та структур ОБСЄ, зокрема в Македонії, Косово, Грузії, Таджикистані і Хорватії.

Отже, у нових умовах існування досить складно визначити механізми безпеки будь-якої держави середньої ланки, виробити відповідні критерії для насичення їх дієвими складовими, адекватно спрямувати зовнішньополітичні зусилля на розв'язання проблем безпекового існування, на досягнення суто прагматичних результатів. У зв'язку з цим, у формуванні безпекового простору навколо Української держави особливої уваги вимагають і теоретичний, і практичний ракурс міжнародно-політичних систем глобального, регіонального і субрегіонального рівнів; механізмів дво- і багатосторонньої співпраці у реалізації зовнішньої політики України, яка є учасницею сучасних процесів глибокої трансформації.

Якщо зважити всі здобутки і прорахунки на власному українському шляху творення безпеко-вого простору, то з певною обережністю можна констатувати, що Україна певним чином використовує міжнародні структури захисту, але… за застарілими прийнятними схемами. Власне українські ініціативи, пропозиції, ідеї найбільш ефективними виявилися на рівні ООН, але на інших напрямах регіонального і субрегіонального співробітництва, на жаль, прориву не відбулося (досить показовим у цьому зв'язку є приклад ГУАМ, або питання Придністров'я). Відсутність продуманої, впровадженої, сучасної системи захисту є причиною того, що й досі наша держава лишається мішенню для могутніших партнерів, які привласнюють собі право втручатися у наші внутрішні справи, не затверджувати демаркацію кордонів, не визнавати прав України на частку радянської власності, шантажувати енергетичними носіями та ін. Зрозуміло, що всі згадані проблеми залишаться нерозв'язаними, якщо українські можновладці не опікуватимуться справами держави, а й далі вестимуть внутрішню «холодну» війну за місця в парламенті, за привласнення державної годівниці, за власні кишені…, це зрештою відкине Україну від істинного парламентаризму, від європейської мрії, а її громадян — від добробуту і гідності.

Література

1. Уолц К., Купчан Ч., Розенау Дж., Хантингтон С., Булл Х. та ін. — Див.: Waltz K. Theory of international politics / International politics: anarchy, force, imperialism / Edited by Robert J. Art [and] Robert Jervis. — Boston: Little, Brown, 1973. — 108 s.; /http:/www.polit.ru/rese-arch/2004/ 11/15/konyshev.html.; Kupchan Ch. After Pax Americana: Benign Power, Regional Integration, and the Sources of a Stable Multipolarity // International Security.

2. Західні політологи М. Уайт і Р .Коен визначають кооперативну безпеку у вигляді синтезу трьох складових: колективної безпеки, колективної оборони і нових засобів розв'язання конфліктів. — http://www.5ka.ru/ 53/12039/1.html.

3. Международное право / Отв. ред. проф. Ю. М. Колосов. — М.: Междунар. отношения, 2000. — 720 с.

4. http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/7932.htm.

5. Введение в теорию международных отношений / Отв. ред. А.С. Маныкин. — М.: МГУ, 2001. — С. 48.

6. Десятилетка Аннана // Заграница. — 2006. — № 43 — 29 квіт.; //http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2922.htm.