Сторінка
2

Процедура створення господарських товариств

2) прийняття засновниками рішення про випуск акцій, оформленого протоколом;

3) реєстрація засновниками інформації про випуск акцій V ДКЦПФР;

4) опублікування інформації про випуск акцій в офіційних органах преси;

5) проведення відкритої підписки на акції (особи, що підписалися на акції, сплачують не менше !0 % від вартості акцій);

6) подання звіту про результати відкритої підписки на акції у ДКЦПФР;

7) внесення особами, що підписалися на акції, не менше ЗО % від вартості акцій (з урахуванням першого внеску);

8) скликання та проведення установчих зборів, на яких приймається рішення про створення акціонерного товариства та затверджується його статут;

9) проходження державної реєстрації товариства як суб'єкта підприємницької діяльності.

Засновники закритого акціонерного товариства зобов'язані:

а) укласти установчий договір;

б) прийняти рішення про випуск акцій, оформлене протоколом;

в) розподілити акції між собою та сплатити не менш 50 % від їх вартості;

г) провести установчі збори, на яких приймаються рішення про створення товариства та затвердження його статуту;

д) провести державну реєстрацію товариства як суб'єкта підприємницької діяльності.

Після державної реєстрації акціонерному товариству (відкритому та закритому) потрібно зареєструвати випуск акцій. Якщо акції випускаються у документарній формі, акціонерне товариство має також виготовити сертифікати цінних паперів та видати їх акціонерам після повної сплати придбаних акцій. Акції у бездокументарній формі зараховуються на рахунки акціонерів у зберігачів.

Установчі документи господарського товариства

Правовою основою діяльності господарського товариства поряд із законодавством є його установчі документи.

Установчі документи — це юридичні документи, в яких виражається воля учасників спільно заснувати господарське товариство та наділити його майном, шо складається із внесків учасників, а також визначається правовий статус господарського товариства, його взаємовідносини з учасниками, а також відносини учасників між собою.

Установчі документи відіграють значну роль у діяльності будь-якого господарського товариства, до їх складання не варто підходити формально. Слід враховувати, що чинне законодавство України є недосконалим, воно недостатньо і суперечливо регулює багато найважливіших питань, по­в'язаних з діяльністю господарських товариств. Недоліки чинного законодавства значною мірою можуть бути компен­совані шляхом включення певних положень до установчих документів товариства.

Вимоги до змісту і форми установчих документів викладені в Господарському кодексі України.

Склад установчих документів для окремих видів госпо­дарських товариств є різним. Акціонерні товариства, товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту; повне та командитне товариства — на підставі установчого договору.

Установчий договір — цивільно-правовий договір, що регулює відносини між учасниками в процесі створення і діяльності юридичної особи. Укладається в письмовій формі і набирає сили з моменту підписання.

Законодавство не містить переліку обов'язкових умов установ­чого договору. У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України (ВАСУ) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'яза­них із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" від 12.0 1996 р. №02-5/334, наголошується, що при вирішенні питання про наявність договірних взаємовідносин господарським судам слід виходити з того, що установчий договір вважається укладеним, коли між сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов, необхідних для його виконання.

Щодо установчого договору застосовуються загальні норми цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (абзац 7 п. 1 Роз'яснення ВАСУ № 02-5/334).

Установчий договір є обов'язковим установчим документом для усіх видів господарських товариств. Але у випадку ви­никнення акціонерних товариств у процесі корпоратизації або приватизації часто їх засновником є одна особа — уповноважений державний орган або орган місцевого самоврядування (стосовно комунального майна). У такому випадку установчий договір не укладається, а його функції виконує рішення уповноваженого органу про перетворення державного (комунального) під­приємства на акціонерне товариство.

Установчий договір акціонерного товариства укладається між його засновниками з метою створення товариства і після державної реєстрації товариства є виконаним. Після державної реєстрації акціонерного товариства будь-які зміни і доповнення повинні вноситися лише в його статут за рішенням загальних зборів акціонерів. Установчий договір як установчий документ залишається при цьому без змін.

Доцільним було б впровадження аналогічного підходу і до установчих договорів інших статутних товариств — товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю.

Статут — це корпоративний нормативний акт, що за­тверджується одноголосно або більшістю учасників госпо­дарського товариства і регулює питання створення, діяльності і припинення роботи товариства. Набирає сили з моменту державної реєстрації господарського товариства.

Статут не має ознак цивільно-правового договору, оскільки він може затверджуватися або змінюватися від­повідно до волі, вираженої більшістю учасників товариства (акціонерів) шляхом голосування на загальних зборах, а не кожним із них. Інакше кажучи, його норми приймаються не одноголосно, як у договірних відносинах, а більшістю — корпоративно.

Статут акціонерного товариства або зміни до нього за­тверджуються рішенням 3/4 голосів осіб, що беруть участь в установчих або загальних зборах і мають право голосу (вра­ховуючи, що збори є правомочними за наявності кворуму, тобто присутності осіб, що мають більше 60 % від загальної кількості голосів, статут фактично може бути прийнятий або змінений акціонерами, що володіють лише 45 % від загальної кількості голосів у товаристві). На момент створення інших статутних товариств їх статут затверджується одноголосно, але рішення про внесення змін до цього документа, включаючи можливість його викладення у новій редакції, приймається вже корпоративно. Рішення про зміну статуту товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю вважається прийнятим, якшо за нього проголосують учасни­ки, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Положення, які учасники включають в установчі до­кументи, поділяються за своїм характером на обов'язкові і фа­культативні. Перелік відомостей, шо обов'язково повинні бути відображені в установчих документах, також законодавчо закріплений.

Установчі документи повинні містити відомості:

• про вид товариства,

• предмет і цілі його діяльності,

• склад засновників та учасників,

• найменування та місцезнаходження,

• розмір та порядок утворення статутного фонду,