Сторінка
1

Спрощена система оподаткування

ПЛАН

Спрощена система оподаткування та об’єкти оподаткування 3

Платники єдиного податку . 3

Ставки єдиного податку та строки його сплати . 4

Законодавчі акти, якими регулюється сплата єдиного податку, Указ Президента України № 746 “Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності” 6

Література: 7

Спрощена система оподаткування та об’єкти оподаткування

Особливості застосування спрощеною системи оподаткування, обліку та звітності закріплені Указами Президента України № 727 та 746, причому встановлені цими законодавчими актами обмеження у більшості випадків не співпадають із обмеженнями по застосуванню спецпатенту.

На сплату єдиного податку може перейти платник, який здійснює будь-які види підприємницької діяльності, під якою згідно змін, які внесені в Закон України “Про підприємництво” Законом України від 22 лютого 2000 року № 1481-111, розуміється безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, які зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку встановленому законодавством.

Платники єдиного податку

У відповідності із ст. 1 Указу № 746 спрощена система оподаткування , обліку та звітності вводиться для суб’єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, та юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційної форми та форми власності. Іншими словами, платниками єдиного податку можуть бути виключно суб’єкти підприємницької діяльності. не розповсюджується дія Указу № 746 на:

· Довірчі товариства;

· Страхові компанії;

· Банки;

· Інші фінансово-кредитні і небанківські фінансові установи;

Перейти на спрощену систему оподаткування можуть підприємства на яких працюють до 50 осіб та об’єм виручки яких складає до 1 млн. грн. на рік. Також можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи-підприємці, які мають не більш як 10 найманих працівників та обіг до 500 тис. грн. на рік.

Платники єдиного податку не являються платниками загальнодержавних та місцевих податків та зборів.

Пов’язане із платниками питання стосується сумісної діяльності на території України суб’єктів без створення юридичної особи (п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”). Дія Указу № 746 на таку діяльність не розповсюджується (ст. 7 Указу), тобто спрощена система оподаткування, обліку та звітності у цьому випадку застосована бути не може.

Об’єктами оподаткування для юридичних осіб є сума виручки від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг) без урахування акцизного збору, а також податку на додану вартість залежно від рішення платника єдиного податку щодо ставки.

Ставки єдиного податку та строки його сплати

Конкретні ставки єдиного податку встановлені Указом № 746 тільки для юридичних осіб. Цим Указом передбачено два варіанти ставок:

· 6% - у разі уплати податку на додану вартість відповідно Закону України “Про податок на додану вартість”;

· 10% - у разі включення податку на додану вартість у склад єдиного податку.

Для фізичних осіб – платників єдиного податку ставки встановлюються місцевими радами за місцем їх державної реєстрації у залежності від виду діяльності у межах від 20 до 200 грн. на місяць. На практиці місцеві органи звичайно диференцюють ставки єдиного податку для торгівельної діяльності ще і в залежності від пункту продажу товарі (для торгівельної діяльності) і від його місцезнаходження (хоча цей підхід не відповідає вимогам Указу № 746).

Якщо підприємець здійснює кілька видів діяльності, які обкладаються за різними ставками, то йому видається одне свідоцтво, а єдиний податок встановлюється у залежності від того, чи здійснює він підприємницьку діяльність на всій території України або тільки за місцем державної реєстрації (п. 4 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПАУ від 29 жовтня 1999 року № 599). За кожного найманого працівника ставка єдиного податку додатково збільшується на 50%. Якщо підприємець здійснює декілька видів діяльності, то незалежно від того, яким з видів діяльності займається конкретний найманий працівник, за кожного працівника на 50% збільшується більша із ставок.

Будь-які спеціальні вимоги або заборони у частині асортименту товарів для юридичних осіб – платників єдиного податку відсутні.

Але для громадян-підприємців, які перейшли на спрощу систему оподаткування, обліку та звітності, такі обмеження встановлені ст. 7 Указу № 746.

Дія Указу не розповсюджується на фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю алкогольними та тютюновими виробами, паливно-мастильними матеріалами.

Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не являється платником податку на додану вартість, крім випадків, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%.

Юридичні особи, які бажають сплачувати ПДВ та акцизний збір, сплачують єдиний податок у розмірі 6% обороту, не бажаючі платити ПДВ і акцизи, - 10%.

Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа та юридичні особи – сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Законодавчі акти, якими регулюється сплата єдиного податку, Указ Президента України № 746 “Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності”

Законодавчими актами, якими слід керуватись при сплаті єдиного податку є:

· Указ Президента України “Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 28.06.1999 року № 746/99.

· Порядок видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПАУ від 29 жовтня 1999 року № 599.

· Закон України “Про підприємництво” від 22.02.2000 року.

· Інші підзаконні нормативні акти.

На відміну від Указу № 727 дія Указу № 746 не розповсюджується на юридичних осіб та громадян-підприємців, які здійснюють діяльність із придбанням спеціального патенту.

Відповідно до ст. 7 Указу № 746 його дія не розповсюджується на суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких долі, що належать юридичним особам – учасникам та засновникам даних суб’єктів, що не являються суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25%.