Сторінка
2

Задачі управління активами підприємства. Управління оборотними активами

В розвинутих країнах досить широко використовується спосіб резервування власних оборотних активів в легкореалізуємі цінні папери. Для розрахунку оптимальної величини продажу цінних паперів використовуються моделі Баумоля, Міллера-Орра та інші, що дозволяють планувати як стабільні так і змінні грошові потоки. На жаль цей метод управління грошовими потоками поки що недоступний більшості національних виробників через відсутність в країні надійних цінних паперів, традиційної недовіри до фінансових інструментів тощо.

Однією з найважливіших складових управління оборотними активами є вибір способу їх фінансування.

Найбільш поширеним а підчас і єдиним способом фінансування оборотних активів є кредиторська заборгованість. В більшості випадків сучасна ринкова логіка визначення необхідності в оборотних активах має наступний вигляд: спочатку визначається необхідність в валовому оборотному капіталі для підтримки ділової активності в планових обсягах, потім оцінюються можливості використання в обороті підприємства кредиторської заборгованості та інших залучених коштів. Необхідність у власному оборотному капіталі визначається по остаточному принципу. Уміле управління кредиторською заборгованістю, дозволяє їм значно скоротити потребу в власних грошових коштах. Але слід пам’ятати, що фінансування за рахунок боргів – це добре, але до певної межі. Забагато боргів посилюють ризик і підвищують потенціальну загрозу неплатоспроможності.

Планування можливостей використання кредиторської заборгованості в якості джерела фінансування має свої особливості. Величина і строк обороту кредиторської заборгованості залежить від умов кредиту постачальників. Тому, як правило, необхідно оцінити наступні моменти: чи є дані умови надання кредиторської заборгованості загальними для даної галузі та регіону; чи може змінитися позиція на ринку і якщо да, то як; наскільки сильні економічні зв’язки постачальників і т.і.

Використання короткострокових кредитів для фінансування поточних потреб не є сьогодні популярним, що пояснюється їх дороговизною. Відмова від таких кредитів не завжди правомірна. При фінансуванні проекту, як правило, використовуються як власні так і позикові кошти і ціна джерел фінансування має розраховуватись як середньозважена величина. Прийняття в розрахунок ціни якого-небудь одного джерела може привести до помилкових висновків.

При наявності на підприємстві розробленої ринкової стратегії поведінки залучення капіталу збільшує можливості фірми по розширенню діяльності, дозволяє використати ефект фінансового важеля, підвищити рентабельність власного капіталу. В іншому випадку банківські кредити замість забезпечення росту компанії, її фінансового оздоровлення можуть спровокувати кризову ситуацію.

Наслідком впровадження ефективної політики управління оборотними активами мають стати:

- забезпечення безперебійної роботи підприємства;

- зниження обсягів вільних поточних активів, і, як наслідок, зниження витрат на їх фінансування;

- прискорення обороту оборотних активів

- максимізація прибутку підприємства при збереженні ліквідності.

Завданнями, вирішення яких сприятиме фінансовому оздоровленню підприємств є:

- розроблення методів управління запасами та грошовими коштами з урахуванням сучасних економічних умов;

- вдосконалення роботи з клієнтами зі стягнення дебіторської заборгованості з урахуванням світового досвіду;

- здійснення обґрунтованих розрахунків щодо доцільності та обсягів знижок за передоплату;

- ретельне планування можливості використання кредиторської заборгованості як джерела фінансування поточної діяльності.

Список використаної літератури

1. Брігхем Є.Г. Основи фінансового менеджменту. - К.: Молодь, 1997.

2. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами. – М.: 1996.

3. Гридчина М.В. Как управлять финансами предприятия. – К.: Знание, 1995

4. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д. Фінанси підприємств. – К.: 2000.

5. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д. Фінансовий менеджмент. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2001.

6. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. – М.: Перспектива, 2000.

7. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України. – К.: А.С.К., 2000.

8. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финсовый менеджмент. – М.: ИНФРА, 1999.