Сторінка
5
Для вас звучить після “Гей на горі, на Маківці”.
Вчитель: Любі діти! Батько і мати – найрідніші для нас люди, вони вчать нас людських правил. Завжди турбуються про вас. А зараз послухаємо, як ви допомагаєте своїм батькам.
Коли б начальником я стала
Хоч на одну годину,
То я б одразу наказала
Закон ввести єдиний:
У дві святкові й вихідні
Батьків не допускати
Без нас у парк, на стадіон,
До цирку й до театру,
Ще й всюди входи спорядила б
Словами охоронними:
“Вхід без дітей для всіх батьків
Суворо заборонений”.
Ні і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята:
Нічогісінько не знають, смішно і казать комусь,
Бо щодня мене питають
Лиш одне: “Чому? Й чому?
Ти чому образив Лесю?
- А чому отримав двійку?
-А чому прийшов так пізно?
-А чому в шкарпетках дірка?
-Ти чому такий непослух?
-А чому не стелиш постіль?
-Ти чому це вірш не учиш?
-А чому портфель без ручки?
-І чому такий синець?
-Ох, настане мій кінець!
Не пояснити їм ніколи,
Хоч би й дуже захотів.
Треба їх віддать до школи,
Хай питають вчителів.
Вчитель: До цього свята діти підбирали і запам’ятовували прислів’я і приказки про батька, матір і дітей. Вони становлять начебто неписаний збірник правил, яким має людина користуватися у повсякденному житті. Діти, давайте пригадаємо ті прислів’я і приказки, які ви запам’ятали:
-Скрізь добре, а вдома краще.
-Вдома стіни допомагають.
-Добре тому, хто в своєму домі.
-Не навчив батько, не навчить і дядько.
-У батька-задири і син забіяка.
-Який кущ, така й хворостина.
Який батько, така й дитини.
-Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
-У сокола і діти соколята.
-Добрі діти батькам вінець, а злі – батькам кінець.
-Яка сім’я, така й я.
-Який дуб, такий тин, який батько такий син.
-Який кущ, така й калина, яка мати – така й дитина.
-Мати однією рукою б’є, а другою гладить.
Вчитель. Добре. А зараз ми ще проведемо з вами невеличку анкету, щоб батьки побачили і переконалися як ви їх любите.
1. Назвіть дні народження ваших тата і мами.
2. Чи ділитеся ви ласощами з батьками, якщо вас пригостять.
3. Моя мама найкраща в світі, бо вона
4. Я люблю свого тата за те, що він
5. Коли б я був чарівником, я зробив би для тата і мами
Ці анкети передайте своїм батькам.
Вчитель. Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти – говорить народна мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей не можна дім вберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від дітей.
Діти, в четвертій заповіді Божій сказано: Шануй батька і неньку свою, добре тобі буде і довго проживеш на землі”.
То ж прислухаймося до цієї заповіді. Намагайтеся бути чемними, любіть батьків і турбуйтеся про них, не завдавайте їм прикрощів, а як станете дорослими і розлетитесь з теплого батьківського гнізда по всьому світу, пам’ятайте, що батько і мати з нетерпінням чекають вісточки від вас.
Ми любим вас, кохані мами й тати,
Ми вам бажаєм здоров’ячка багато,
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Хай Господь дарує з неба
Вам щасливії літа,
Щоб наповнювало завжди
Чашу радощів життя.
Всі ми знаємо, що в серці батька й мами
Ми назавжди лишимось дітьми .
Та сьогодні, все ж погодьтесь з нами,
Перед вами все ще дітлахи.
Хоч часом ми буваємо нечемні
І дуже ви хвилюєтесь за нас,
Але у серці знаємо напевно,
Ми більше радуємо вас
І ніхто не в силі зупинити
Невгамовний плин років
То ж вітання щирі шлють вам ваші діти
Для своїх таких ще молодих батьків
Всі ми хочемо Вас бачити такими
Радісними, щирими і гомінкими,
Хай наповнюється радістю життя
На многії і благії літа.
Пісня “Многії літа”
Вчитель: Ось і наближається до кінця наше родинне свято. Я хочу закінчити його такими словами:
Без матерів немає роду,
Як без води нема життя.
В неволі я спізнала свободу,
Дитино, назавжди затям.
Без роду – племені лиш вітер
Сьогодні – тут, а завтра – там
В його єстві немає віри,
Немає правди на вустах.
Нема без батька батьківщини,
Нема історії без нас.
Одне життя в одній краплині,
В одній секунді - цілий час.
В одній травинці – ціле свято,
У чеснім серці правди стяг,
Лиш тих рід буде пам’ятати,
Хто жив, як рід, собі затям.
Рід великий, край багатий,
Лине пісня з поля.
Будем долю віншувати
Щоб вродила доля.
Щоб дала нам щастя, долю
І живлющу воду,
Нема роду переводу,
І не буде зроду.
Танець “Вальс”.