Сторінка
4

Роль книги у вихованні учнів

За складом свого характеру я, людина, яка прагне чогось нового, нетрадиційного, інновацій. Уже другий рік я впроваджую на уроках української літератури елементи нової методики, яка сприяє розвитку критичного мислення. Формуванню вдумливого читача, який має свою думку.

Удосконалюючи прийоми і форми роботи протягом уроку використовую міні-сратегію. Найбільш прийнятливий для учнів 5-7 класів це сенкан. Зокрема, щодо уроків за творчістю М.Коцюбинського “Ялинка”, “Ранок у лісі”…

Завдання 1. Характеристика головного героя.

1. Василько

2. Співчутливий, добрий.

3. Розуміє, не розгублюється, погоджується.

4. Підліток допомагає батькові.

5. Приклад.

Або характеристика Василька, коли він у саду біля пенька ялинки.

1. Василько.

2. Сумний, стривожений.

3. Радіє, тремтить, падає.

4. Скотились дві сльозинки.

5. Ялинка.

Завдання 2. Описати зелену ялинку.

1. Ялинка.

2. Зелена, весела.

3. Маяла, раділа, звеселяла.

4. Затремтіла від низу до вершечка.

5. Пеньок.

Завдання 3. Описати ліс під час негоди.

1. Ліс.

2. Темний, непривітний.

3. Лякає, чіпляється, замітає.

4. Не видно дороги.

5. Безвихідь.

Залучення до творчої діяльності відбувається і під час сприймання художніх творів, і під час вивчення теоретико-літературних понять, і під час написання творчих робіт. Цьому сприяють і читацькі щоденники, які обов’язково діти повинні вести з 5 класу.

У щоденнику учні коротко записують зміст художніх творів і висловлюють свої враження. У старших класах – так звана тематична записна книжка, де нотуються цікаві висловлювання видатних людей, цитати з прочитаних книжок, уривки з поезій, прислів’я, приказки.

Процес читання або слухання художнього твору, - тобто сприймання, - уже сам по собі є творчою роботою уяви читача, асоціативного мислення. Так, вивчаючи в 5 класі оповідання В.Винниченка “Федько-халамидник”, можна створити ряд творчих моментів:

£ - Прослухайте тексти і намалюйте словесні картини.

£ - Зачитайте опис хлопчика, зверніть увагу на його прізвиська.

“Це був чистий розбишака – халамидник. Не було того дня, що б хто-небудь не жалівся на Федька… Наче біс якийсь сидів у хлопцеві. Ні діти, як діти, - граються, бавляться тихо, лагідно.

Федькові ж, неодмінно, щоб битися, що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному кроці.

Діти, кілька раз переглядаючи текст, знайдіть різні прізвиська (розбишака-халамидник, босявка, зараза, сибіряка). Але крім образливих слів, що чіпляються до Федька, у творі є яскраве слово.

Зашифровую на дошці це слово.

Діти відгадують, пояснюючи етимологію слова й авторське розуміння.

- Уявіть, що Федько прийшов до нас і сидить поруч. Попросіть його розповісти, що відчував, коли катався на крижинах, коли рятував Толю. / Для цього серед учнів обирається хлопчик, який би міг зіграти роль Федька/.

?. Що ви сказали б героям оповідання, якби з ними зустрілися?

?. Яку кінцівку твору запропонували б ви?

Розвиваючи творчі здібності дітей, звернути їхню увагу на спостережливість, вміння виділяти головне, важливе.

Для цього доцільно використовувати інноваційні опорні схеми. Наприклад: Кола Вена.

Повість В.Винниченка “Федько-халамидник”.

			Толя Зманіжений показна вихованість нечесність, егоїст, маленька, а яка страшна душа

Вивчаючи оповідання “Лось” Євгена Гуцало використовую елементи усного словесного малювання лося, хлопчиків, коли вони рятують лісового велетня; дядька Шпичака, коли пропонує дітям м’ясо, аби мовчали.

Ставлю учням запитання: Чи були у вас такі ситуації, як у хлопчиків із оповідання “Лось” Є. Гуцала?

На домашнє завдання творча робота: закінчити оповідання на свій вибір.

Важливу роль у написанні творчої роботи відіграють підготовчі бесіди. Так, вивчаючи вірш В. Бровченка “Бесіди з внуком про хліб”, розповідаю дітям про жахливі часи голодомору; переказую розповідь своєї бабусі, яка пережила лихоліття, зачитую уривки з книжки В. Бондаря “Голоси із 33-го/Голодомор на Кіровоградщині/” та з повісті У. Самчука “Марія”. Таким чином підводжу дітей до сприймання й осмислення вірша В. Бровченка. Удома вони пишуть твір-роздум “Хліб – усьому голова”. Ось робота п’ятикласниці Христини П.: