Сторінка
2

Вексельна форма розрахунків

Фінансовий вексель має в своїй основі депозитну природу. Якщо класичний вексель видається за реальної товарної угоди, то фінансо­вий в основному використовується для мобілізації грошових ресурсів.

Товарний (комерційний) вексель використовується для кредиту­вання торговельних операцій. Він визначає умови погашення вексе­ледавцем-боржником своїх обов'язків перед постачальником-креди­тором за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи.

Рис. Класифікація векселів

Простий (соло-вексель) виписується і підписується боржником (векселедавцем) і є його борговим зобов'язанням оплатити кредито­ру вказану суму в установлений час. Тобто, оформляючи простий вексель, векселедавець є платником. Підписавши простий вексель, він стає на певний строк боржником особи, указаної у векселі. Век­селедавець бере на себе зобов'язання особисто сплатити за векселем певну суму грошей у точно зафіксований час у майбутньому або в час, визначений власником векселя.

Обіг простого векселя здійснюється за схемою, наведеною на рис.

Рис. Простий вексельний обіг

1 — векселедавець (покупець) передає вексель; 2 — власник векселя (ремітент) пред'являє вексель до акцепту: 3 — векселедавець погашає вексель і передає його ремітенту; 4 — власник векселя (ремітент) вручає погашений вексель векселедавцеві.

Нині в Україні прості векселі набувають певної популярності. Вони використовуються для залучення тимчасово вільних грошових коштів. Банківські установи активно використовують прості векселі для залучення коштів, бо вексель має перевагу перед ощадним сер­тифікатом, оскільки він більш ліквідний. Це означає, що власник векселя має можливість розрахуватися зі своїми кредиторами не тільки грошима, а й векселем за відвантажені товари і надані послу­ги або достроково врахувати вексель.

Важлива особливість векселя полягає в тім, що його можна ви­користати як засіб платежу. Фінансово-кредитні установи викорис­товують «розрахунковий» вексель. Розрахунковий вексель — це ве­ксель, який купують з дисконтом для покриття кредиторської забор­гованості перед векселедавцем у розмірі вексельної суми. Сутність такої операції в тім, що різниця між ціною покупки векселя і вексе­льною сумою стає доходом.

У таких операціях використовують векселі надійних банків або транспортних підприємств. Векселі цих підприємств купують з ме­тою дострокового погашення кредиторської заборгованості перед векселедавцем. Тому до таких векселів додають гарантовані листи із зобов'язанням векселедавця достроково погасити вексель у рахунок кредиторської заборгованості власника векселя перед векселедав­цем за отримані останнім товари і надані послуги.

Операції з такими векселями вважають найбільш дохідними.

Приклад 2.

Підприємство має кредиторську заборгованість перед акціонер­ним товариством «А» у розмірі 300 тис. грн. На фондовому ринку курсова вартість векселя акціонерного товариства «А» становить 25% від номінальної вартості. Отже, підприємству-боржнику вигідно придбати вексель номінальною вартістю 300 тис. грн. усього за 75 тис. грн. і отримати дохід або економію від погашення кредитор­ської заборгованості в розмірі 225 тис. грн.

Перевага простого векселя — у досить простих правилах його обігу. У простому векселі векселедавець є прямим боржником і він зо­бов'язаний за простим векселем так само, як і акцептант за переказним векселем. Виходячи з цього простий вексель акцептувати не потрібно.

Переказний вексель (тратта) — це документ, який регулює век­сельні відносини трьох сторін: кредитора (трасанта), боржника (тра­сата) і отримувача платежу (ремітента). Такий вексель виписує та підписує кредитор (трасант).

Трасант — особа, що видає тратту, тобто переказує свій платіж на іншу особу. Переказний вексель означає наказ трасату — особі-боржнику векселедавця — сплатити в установлений термін визна­чену у векселі суму третій особі (ремітенту) або пред'явнику тратти.

Ремітент — власник переказного векселя. Ним може бути під­приємство або банк, що утримує на свою користь відповідний від­соток від суми платежу — комісійну винагороду за надану банком послугу щодо переказу вказаної у векселі суми у встановлений тер­мін з рахунку векселедавця на рахунок власника векселя,

Суть цих відносин полягає в такому: трасант виписує (трасирує) вексель на трасата з вимогою сплатити відповідну суму ремітенту у відповідному місці у відповідний строк.

Приклад 3.

Підприємство А отримує кредит в установі банку для виробництва відповідної продукції. Споживачем цієї продукції є підприємство Б. Відносини трьох сторін (банк, підприємство А і підприємство Б) мо­жуть бути оформлені переказним векселем за такою схемою (рис. ).

Рис. Переказний вексельний обіг

1 — підприємство А трасирус переказний вексель на користь банку з ме­тою погашення кредиту; 2 — банк надає підприємству суму кредиту; 3 — підприємство А відвантажило товар підприємству Б; 4 — банк пред'являє підприємству Б вексель для акцепту; 5 — трасат сплачує гроші банку за век­селем.

Розглянемо цю схему. Підприємство А трасирує переказний век­сель з пропозицією до підприємства Б сплатити банку відповідну су­му, тобто суму кредиту, яку підприємство А взяло в установі банку на відповідний строк.

Переказний вексель передається підприємством А банку з метою погашення отриманого кредиту. За згоди банку прийняти такий век­сель кредит буде вважатися погашеним. А підприємство А з цього моменту несе умовну відповідальність перед трасатом за платіж за векселем. Банк пред'являє підприємству Б вексель для акцепту. У ра­зі його акцепту підприємство Б стає прямим боржником за переказ-ним векселем.

Вексельний обіг із опротестуванням векселя і призначенням юсередника здійснюється за схемою рис.

Забезпечений вексель — це вексель, гарантований заставою, яка надається кредиторові, банку або продавцю доти, доки борг не буде .плачено. Заставою може бути дебіторська заборгованість, товарні ; іпаси, цінні папери, основні виробничі засоби, обладнання.

Векселі на пред'явника — це такі векселі, що оплачуються не-і айно після прийняття їх дебітором. Вексель, що оплачується в тер­мін, указаний у документі, називається строковим.

Доміцильований вексель — це такий, у якому застережено, що іаний вексель підлягає сплаті третьою особою — доміцилянтом за міс­цем проживання платника (або в іншому місці). Конкретне місце пла-іежу вказується на векселі векселедавцем і пред'являється до оплати оміцилянту, який не є відповідальною особою за векселем, тобто не ссе жодної відповідальності, якщо платіж не буде здійснено.