Сторінка
5

Колекція жіночого одягу під девізом: “Сучасна ділова жінка”

Серед засобів композицїї неа перше місце художники ставлять пропорції. Розмірні відношення елементів форми – це та основа, на якій будується вся композиція. Деталі, елементи, форми можуть бути самі по собі гарні, але якщо всю об’ємну структуру не об’єднює чітка пропорційна схема, важко досягнути цілісності форми. Сила пропорції – в ефекті гармонізації, який пов’язаний з умілим, цілеспрямованим пропорціюванням.

Виділяють два основних пропорцій в композиції – прості і складні. Прості пропорції будуються на простих раціональних числах. В народних костюмах, наприклад, такою величиною є ширина домотканної тканини (сукна) або розміри шкіри.

Другу пропорціональну систему можна назвати геометричною або ірраціональною, окільки вирішальне значення мають геометричні побудови, основані на ірраціональному відношенні величини.

Виділяють наступні ірраціональні відношення: відношення діагоналі квадрата до його сторони.

Користуючись принципом золотого січення, можна знаходити в композиції взуття, сумок, одягу найбільш пропорційні співвідношення. Спочатку знаходять співвідношення між основними величинами, наприклад, всією довжиною (взуття, одягу) в відповідному силуетному вигляді і довжиної її більшої частиною і меншою.

Вибір матеріалу

Розділ ІІІ

Конструювання і моделювання жіночого одягу

Конструювання:

Конструювання виробу – це будова його конструкції у вигляді креслення з вказанням розмірів і методів виготовлення.

Застосовують в основному дві системи констороювання: муляжну – для рішення складних конструктивних форм і окремих елементів моделей і розрахунково-графічну в різних варіантах.

Розрахунково-графічна система представлена рядом варіантів і характеризується тим, що по заданій моделі на основі вимірів фігури і відповідних припусків будують креслення виробів. При цьому можуть використовуватись різні способи побудови креслень.

В залежності від конструкції вироби розділяють на плечеві і поясні. Силует їх може бути прилягаючим, напівприлягаючим, прямим. трапецевидним і вільним. В залежності від покрою розрізняють вироби з вшивним рукавом, а також з рукавом реглан, суцільнокроєним (кімоно) і сорочечного покрою.

Для побудови креслень основи необхідно мати мірки фігури і припуски на вільне облягання по лінії грудей Пг, талії Пт, бедер Пб, ширині горловини Пш.горл., довжині переда і спинки до лінії талії Пдтс, на вільність пройми по глибині Пс.пр. і припуск до обхвату плеча Поп.

Припуски по лінії талії в залежності від силуету, см:

- прилягаючий – 0,4-0,6 (Пт)

- напівприлягаючий – 0,6-1(Пт)

- прямий – диктується модою

- трапецевидний – диктується модою

- вільний – диктується модою

Припуски по лінії бедер в залежності від силуету, см:

- прилягаючий – 0,2-0,5 (Пб)

- напівприлягаючий – 0,4-0,6 (Пб)

- прямий – диктується модою

- трапецевидний – диктується модою

- вільний – диктується модою

Припуски до різних частин, см:

- до довжини спинки до лінії талії Тдтс – 0,-1,0

- на вільність пройми по глибині Пс.пр – 1,5-2,5

- до ширини горловини пілочки Пгорл – по моделі

- до висоти горловини спинки Пв.горл. – по моделі

Припуски до обхвату плеча в залежності від форми рукава, см:

- сильнооблягаючий – 2-4

- вузький – 4,5-6

- середній – 6-7,5

- розширений – 8-9,5

- широкий – 10-11,5

Для одержання викройок основних деталей виробу (пілочки, спинки і рукава) будуються їх креслення на папері. В основі будови креслення лежать ті чи інші мірки, тобто основні розміри фігури, одержані методом вимірювання.

При розробці правильної, відповідно заданій фігурі, конструкції потрібно мати достатньо точні мірки фігури. Щоб навчитися правильно будувати креслення виробів всіх розмірів і фасонів, необхідно добре уявляти собі розміщення на кресленнях основних ліній, а також зв’язок їх з особливостями фігури.

Дуже відповідальний процес – знімання мірок. Якщо при цьому допущені помилки і виріб пошитий не по точних мірках, то він ніколи не буде добре сидіти на фігурі. Знімаючи мірки, необхідно звертати увагу на будову фігури даної людини, так як можливі різні відхилення від прийнятої норми. Особливості будови тіла необхідно враховувати вже при виборі фасону виробу, його оптимальної форми.

Всі виміри фігури людини можна поділити на чотири групи:

- обхвати (шиї, плеча, зап’ястя, грудей, талії, бедер);

- ширини (спинки, грудей, плеча);

- довжини (до талії, руки, виробу);

- проекційні виміри (положення корпуса, висота плеча).

Вимірювання перших трьох груп проводять сантиметровою стрічкою, а четвертої – за допомогою системи лінійок.

Мірки записують такими буквами: О-обхват, С-напівобхват, Ш-ширина, Д-довжина, В-висота, П-положення точки або лінії, Ц-центр або виступальні точки, Р-ріст (довжина).

Основні виміри проводять наступним чином: