Сторінка
2
На Масницю готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок, а то му він іще називався "ніжкові заговини", особливо полювали за такими кісточками дівчата, вони ними ворожили наступного понеділка. Про те, осоновною обрядовою стравою Масниці, або ж Колодія були вареники з сиром, які вживали з маслом чи сметаною. Популярними були й сколотини од масла "Нехай буде, - казали в таких випадках, - і маслянка, аби щоранку. Притримані від понеділка "ніжкові заговини" - кісточки від холодцю - дівчата виносили на вулицю й кидали їх від порога до воріт. Якщо хрустець долетів - та дівка буде здоровою протягом року, а коли перелітав через ворота - дівка неодмінно вийде заміж. Крім того, українці в цей день прогнозували й погоду. Вважалося, яка "сиропустна неділя", такий і Великдень; якщо сонце сходить вранці, то ранньою буде і весна.Сир, який був чи не найпопулярнішим продуктом на Масницю, в народній свідомості асоціювався із засобами боротьби з нечистою силою. Існувало таке повір’я. Останнього дня Колодія жінка мала виколупати з останнього вареника сир, не з’їсти його, а заховати за щоку і так лягти спати. Якщо протягом ночі вона ненароком не ковтала грудку сиру, то вранці її слід було зав’язати у вузлик і зашити на поясі чи у лиштву сорочки. Цей сир завжди носили при собі, а міняючи одяг, перешивали вузлик у чисту сорочку. І так аж до самого Великодня. Збираючись на всенощну, жінка міцно затискала вузлик із сиром у долоні (або клала засушену грудочку сиру під язик) і йшла до церкви, не озираючись, що б там вона не чула. Нечисті сили починали лякати її, вити, верещати в неї за спиною та під вухами, шарпати за поли запаски чи плахти, гукати її знайомими голосами — тобто робили все, щоб вона озирнулася й випустила з долоні чи з рота сир. Якщо жінка витримувала ці випробування, діставалася без пригод до церкви, то могла побачити там усіх місцевих відьом, яких ніхто інший розпізнати не міг. Її очам відкривалися дійниці для молока на відьминих головах, бо, як відомо, головна функція сільських відьом — красти молоко від чужих корів. Відтоді викриті відьми втрачали свою силу. За різноманітними забавами та обрядами проминав "сиропустний тиждень". Загалом Колодій, протягом якого в основному частували варениками із сиром та сметаною, вважався виключно жіночим святом, хоча брали в ньому участь і чоловіки. Проте вони відбувались, або відкуплялись грішми та могоричем. Українці готувались до найдовшого і найсуворішого з усіх постів - Великоднього, а тому казали: "Масниця, Масниця, яка ти мала, - якби ж тебе сім неділь, а Посту одна!".Як бачите, святкування українцями Колодія або ж Масниці має мало спільного із ідеологією гулянь та ігрищ російської Масляної (проводи зими). Ми, українські козаки, не проти того, аби росіяни гуляли та їли "бліни" так, як це робили їхні прадіди на північному Уралі. Ми ж повинні відродити традицію святкування на Україні Колодія або ж Масниці так, як це робили наші прадіди козаки та гречкосії.
1 2
Інші реферати на тему «Народознавство»:
Великдень (Пасха, Світле Воскресіння Хрестове) - відзначають щороку в Світлу неділю на весні, вираховуючи за місячним календарем
Ставропігійна козацька церква
Благовіщення - за народним календарем 7 квітня. Як відзначали та що їли цього дня
Церковний устрій у Запорозьких козаків
Святого Миколая - за народним календарем 19 грудня. Як святкували і що їли з нагоди свята