Сторінка
10
Використання трудових ресурсів характеризується показником зайнятості.
Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення - найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об’єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв’язків.
Державна політика зайнятості населення залежить від темпу і характеру ринкових перетворень. Вона передбачає систему адаптації різних категорій незайнятого населення до вимог ринку праці, а також систему соціального захисту безробітних та осіб з обмеженою конкурентоспроможністю.
В Україні тривалий час існувала монополія державної власності, жорстка регламентація розміру заробітної плати, наявність інституту прописки, що призвело до деформації ринку праці.
Сьогодні формування ринку праці в Україні здійснюється в умовах кризового стану економічно неефективної її структури, надзвичайно розвиненої важкої промисловості й слабкої сфери народного споживання, залежності економіки від кооперованих зв’язків з державами СНД, насамперед від постачання енергоносіїв з Росії.
Загалом сучасному ринку праці в Україні притаманні такі ознаки: перевищення пропозиції робочої сили над попитом; низька ціна робочої сили, її невідповідність реальній вартості; зниження зайнятості у сфері суспільного виробництва, зростання чисельності незайнятого населення, низька частка офіційно зареєстрованих безробітних; великі масштаби зростання прихованого безробіття; наявність значних масштабів нерегламентованої зайнятості; зростання молодіжного безробіття; регіональні диспропорції між наявністю і потребою в робочій силі; низька професійна й особливо територіальна мобільність трудових ресурсів; відсутність або недостатня спрацьованість правових норм організаційно-економічних механізмів, що регулюють трудові відносини тощо; еміграція висококваліфікованої робочої сили.
Список використаної літератури
1. Лібанова Е. М. Ринок праці. Київ, 2003.
2. Філіпченко А. С. Економічний розвиток сучасної цивілізації: Навч. Посібник. Київ, 2000.
3. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси. – К., 2002
4. Бутук А. И. Экономическая теория. – К., 2000
5. Гальчинський А.С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. – К., 2002
6. Глівенко С. В., Соколов М. О., Теліженко О. М. Економічне прогнозування. – К., 2001
7. Економічна енциклопедія. – К., 2000. – Т. 1.
8. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / За ред. З. Ватаманюка, С. Панчишина. – К., 2001
9. Загальна економіка / За ред. І. Ф. Радіонової. – К., 2000
10. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу. – К., 2000
11. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз. – 2-ге вид. – К., 2001
12. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. – К., 2000
13. Михасюк В., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. – 2-ге вид., випр. та допов. – К., 2000
14. Основи економічної теорії / За ред. А. А. Чухна. – К., 2002
15. Планування діяльності підприємств / М. А. Бєлов, В. Є. Євдокимова. – К., 2002
16. Рокоча В. В. Международная экономика. – К., 2000
17. Світова економіка. – К., 2000
18. Соколенко С. І. Глобалізація і економіка України. Київ, 1999.
19. Юхименко П. І., Леоненко П. М. Історія економічних учень. – К., 2000
20. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. – К., 2000