Сторінка
2
Тобто вважається, що всі інші фактори, які могли б вплинути на дане явище, залишаються незмінними. Наприклад, відомо, що зменшення ціни призводить до підвищення попиту на даний товар, але лише при незмінних інших факторах, бо якщо при зменшенні ціни погіршиться якість, то стверджувати, що попит зросте, не можна.
Функціональний аналіз має велике значення в мікроекономіці. У ході його здійснення в досліджуваному явищі виділяється головна риса, яка нас цікавить, а потім розпочинається пошук факторів, що на неї впливають. Після встановлення таких факторів визначається спосіб їх взаємодії з виділеною головною рисою, тобто функція. Необхідно зазначити, що з'ясування функціонального взаємозв'язку важливе навіть тоді, коли чітке визначення причинно-наслідкових зв'язків між досліджуваними явищами ускладнене. Рівноважний підхід до дослідження динамічних явищ і процесів — важлива риса мікроаналізу. Розглядаючи сталу динаміку економічних явищ, Мікроекономіка намагається вивчити такий їхній стан, який характеризується відносною стабільністю, тобто рівновагою. Рівновага означає, що немає внутрішніх тенденцій до зміни існуючого стану. Якщо при незначних змінах зовнішнього середовища ситуація докорінно змінюється, то така рівновага називається нестійкою. Якщо при виникненні таких зовнішніх змін у самій системі з'являються сили, що відроджують рівновагу, то вона називається стійкою. Зміни зовнішніх умов
можуть бути значними, тоді така економічна система перейде від одного рівноважного до іншого аналогічного стану. Методи статики і динаміки особливо широко використовуються у мікроекономічних дослідженнях. Метод статики передбачає порівняння різних рівноважних станів, при цьому перехід від однієї рівноваги до іншої залишається поза аналізом.
Метод динаміки, навпаки, вимагає аналізу власне переходу від
одного стану рівноваги до іншого.
Граничний аналіз — це технічний прийом, що широко використовується в побудові мікроекономічних моделей. Це ефективність дії ринкового механізму в основному залежить від волі і бажань людей. У суспільстві відносини між людьми
координуються через структуру прав, морально етичних норм, економічних стимулів і т. д. Тобто існує система інститутів, які дають змогу людям координувати та структурувати свою діяльність. Інститути — це формальні і неформальні норми та правила поведінки, що розробляються та встановлюються державою і суспільством.
Інституціональне середовище функціонування економічних суб'єктів в основному визначається правами власності. Права власності — це санкціоновані норми поведінки, щоб регулюють відносини між людьми з приводу використання ними економічних благ. Ефективність цих норм залежить від панівної
в суспільстві форми власності і від структури форм власності (державна, комунальна та приватна), що склалася, та тенденцій її розвитку.
На зміст інституціональної системи впливають також зовнішні ефекти (витрати або вигоди від ринкових операцій, що не отримали відображення в цінах) і громадські блага (блага, споживання яких не можна обмежити лише для осіб, що платять за них).
Фірма в умовах досконалої конкуренції
Програмна анотація
1. Умови формування ринку досконалої конкуренції.
2 Конкурентна фірма.
3. Попит на продукцію конкурентної фірми.
4. Пропозиція конкурентної фірми.
5. Ринкова пропозиція.
6. Рівновага на ринку досконалої конкуренції.
7. Короткострокова рівновага.
8. Довгострокова рівновага.
9. Досконала конкуренція та ефективність.
Досконала конкуренція є найбільш виразною схемою ринкової структури, яку можна використовувати для аналізу економічних процесів. Вона є ідеальним типом ринкової структури, перевага якого полягає в тому, що завдяки його існуванню стає можливим чітке визначення системи обмежень, з якими стикається фірма на шляху до максимізації прибутку.
Ринок досконалої конкуренції — це ринок, який відповідає умовам досконалої конкуренції.
Умови формування ринку досконалої конкуренції
1. Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців.
2. Кожна фірма має дуже незначну частку у загальному
випуску продукції, що поступає на ринок, і ця частка не перевищує 1% загального продажу.
3. Фірма не цікавиться рішеннями своїх конкурентів. Вона
не розглядає конкурентів як таких, що можуть обмежити її ринкову частку продажу.
4. Інформація про ціни, технології та імовірний прибуток
легко доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов.
5. Входження в ринок та вихід з нього не обумовлені ніякими перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує повну мобільність у використанні ресурсів.
Конкурентна фірма
Підприємницька фірма — це самостійно діючий
суб'єкт ринку, метою діяльності якого є отримання прибутку через виробництво одного або більше товарів для продажу на ринку.
Конкурентна фірма — це фірма, яка продає свою
продукцію на ринку досконалої конкуренції.
Мета діяльності конкурентної фірми максимізація прибутку.
Припущення про максимізацію прибутку продавцями лежить в основі моделі пропозиції конкурентної фірми, її раціональної економічної поведінки.
Попит на продукцію конкурентної фірми
В умовах досконалої конкуренції ні одна з фірм не може
впливати на ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу.
Тому таку фірму можна охарактеризувати як фірму,
що приймає ціну як задану (price-taker).
Крива попиту досконало конкурентної фірми — це крива, яка відображає попит на продукцію окремої фірми, обсяг продажу якої ніяк не впливає на зміну ринкової ціни. Графічно попит конкурентної фірми зображається у вигляді
Завантажити реферат