Сторінка
3
Монети є найважливішим, а іноді єдиним джерелом по історії економіки, товарно–грошових відносин і торговельних зв'язків.
Монети, знайдені при археологічних розкопках у культурному шарі поселень або в могилах,— прекрасний матеріал, що датує. Нерозривним образом нумізматика зв'язана з метрологією. Цей зв'язок історично визначений тим обставиною, що на ранніх етапах розвитку грошових одиниць вони збігалися або принаймні були чітко фіксованою частиною вагових одиниць.
Потім в обороті стали використовуватися монети з неблагородних металів, у міру того як вартість золота росла. Після цього стали з'являтися знаки повноцінних грошей, виготовлених з папера.
Винахід паперових грошей приписують, звичайно, з більшою часткою умовності, древнім китайським купцям. Уперше вони почали друкуватися в 812 р.н.е. і одержали поширення до 970 р.н.е. У XV–XVIII гроші, виготовлені з папера, з'явилися в Європі і так сильно поширилися і прижилися, що стали основним замінником повноцінних грошей.
Спочатку у виді додаткових засобів обміну виступали розписки про прийняття товару на збереження , про сплату податків, видачі кредиту. Їхній оберт розширював торговельні можливості, але разом з тим, нерідко ускладнював розмін цих паперових дублікатів на металеві монети. Історія появи паперових грошей, цілком ймовірно, відноситься до I cт. до н.е. і зв'язана зі шкіряними грішми. У цей час у Китаї з'явилися гроші, виготовлені зі шкурок білих оленів. Вони мали форму чотирикутних пластинок і були постачені особливими знаками і печатками. Ці квитки володіли різною купівельною спроможністю і під страхом страти були обов'язкові до прийому.
Однак широке поширення паперових грошей починається з кінця XVII. У Європі появу паперових грошей зв'язують з досвідом Франції 1716–1720 р. Емісія паперових грошей, проведена банком Джона Ло, закінчилася невдачею. У Росії емісія паперових грошей – асигнацій уперше почалася в 1769 р. Передбачалося, що як і в інших країнах, що ризикнули ввести паперові гроші, їх можна буде при бажанні обміняти на срібло або золото. Але усе виявилося інакше. Уже до кінця століття надлишок асигнацій змусив призупинити розмін, курс асигнаційного карбованця, природно, почав падати, а товарні ціни рости. Гроші поділялися на “погані” і “гарні”. За законом Томаса Грехема, погані гроші витісняють гарні. Закон говорить, з оберту зникають гроші, ринкова вартість яких стосовно поганих грошей і офіційно встановленому курсові підвищується. Вони просто приховуються – у будинку, банківських сейфах. У XX в. виконавцями ролі “поганих” грошей виступали банкноти, що витісняли із оберту золото.
З часу першої світової війни, тенденція до припинення розміну банкнот на золото поширюється повсюдно. Перед центральними банками встала задача невсипущого контролю за грошовим обігом. Насправді, паперові гроші самі по собі корисної цінності не мають. Паперові гроші – символи, знаки вартості. Чому ж тоді відбувся повсюдний і в наслідку, що закріпився, відхід від золота? Найпростіше пояснення: паперові гроші зручні в оберті, їх легко носити із собою. Непогано згадати слова великого англійця Адама Сміта, що говорив, що паперові гроші повинні розглядатися як більш дешеве знаряддя оберту. Дійсно, в обороті монети стираються, частина шляхетного металу пропадає. До того ж, зростають потреби в золоті в промисловості, медицині, споживчої сфери. І головне – товарообіг у масштабах, обчислювальних трильйонами доларів, марок, карбованців, франків і інших грошових одиниць, золоту просто не під силу обслужити. Перехід до паперово–грошового оберту різко розширив рамки товарного обміну. Паперові гроші у відмінності від металевих є лише знаками вартості, представниками золота. "Паперові гроші лише оскільки знаки вартості, оскільки вони є представниками відомих кількостей золота, а кількість золота, як і всякі інші кількості товарів, є в той же час кількість вартості".
Паперові гроші – банкноти і казначейські квитки – обов'язкові до прийому як платіжний засіб на території даної держави. Їхня вартість визначається лише кількістю товарів і послуг, який можна купити на ці гроші. Отже, XX в. ознаменований переходом до оберту паперових грошей і перетворенням золота і срібла в товар, який можна купити за ринковою ціною.
2. Концепції виникнення грошей
2.1. Поява грошей як результат еволюційного розвитку товарного обміну.
Поява грошей як результат еволюційного розвитку товарного обміну. Даючи науково достовірне тлумачення сутності грошей, потрібно насамперед дослідити їх походження. Світова економічна думка не дала однозначного пояснення цього процесу.
Починаючи з Аристотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке трактування походження грошей дістало назву раціоналістичної концепції.
Проте науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками політичної економії А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин, тим більше конституювати таку складну їх форму, як гроші.
Засновники класичної політичної економії дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці.
Потреба в обміні виникла в епоху розкладу первіснообщинного ладу. До того люди жили замкнутими общинами, в межах яких спільно працювали і безпосередньо задовольняли потреби своїх членів. Усередині такої общини не було обміну і не було потреби в грошах. Коли община стала виробляти продуктів більше, ніж їх потрібно було для прожитку, виникла потреба в міжобщинному обміні, що відкрило шлях до появи грошей. Разом з тим це започаткувало процес руйнування самої общини.
Завантажити реферат