Сторінка
2
Максимізація прибутку монополіста у короткостроковому періоді
Щоб максимізувати прибуток, монополіст, як правило, вибере такі ціну і випуск продукції, за яких різниця між загальним виторгом та загальними витратами є найбільшою. Наприклад, користуючись таблицею, визначимо, що наш гіпотетичний монополіст вибере рівень виробництва між 26 і 30 одиницями за певний період часу при ціні між 65,5 і 67,5 гривні. На рисунку ця ситуація зображена графічно. На рівні виробництва між 26 і 30 одиницями, що максимізує прибуток, граничні витрати дорівнюють граничному виторгу.
Максимізація прибутку монополістів методом порівняння ТС і ТR.
Розглянемо таблицю і рисунок та проаналізуємо ринкову ситуацію для монополії. В умовах монополії фірма максимізує свій прибуток, якщо вона становить такий рівень випуску продукції, за якого граничний виторг дорівнюватиме граничним витратам. Легко довести, що це – необхідна умова максимізації прибутку. За будь-якого рівня виробництва, коли граничний виторг перевищує граничні витрати, прибуток може збільшуватися внаслідок зростання рівня виробництва, тому що додатковий виторг перевищує додаткові витрати. Отже, економічний прибуток не буде максимальним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати.
максимізація прибутку монополіста меттодом порівняння МС і МR
Таблиця.Граничні витрати і граничний виторг монополіста (у грн)
Випуск продукції, од., Q |
Граничні витрати, МС | Граничний виторг, МR |
Економічний прибуток, ±ЕР |
3 |
36,7 |
–– |
-310 |
9 |
26,0 |
68,0 |
-110 |
16 |
21,4 |
- 67,1 |
220 |
21 |
28,3 |
60,0 |
310 |
26 |
38,0 |
57,0 |
505 |
30 |
52,5 |
52,5 |
505 |
33 |
76,7 |
27,0 |
356 |
35 |
125,0 |
27,0 |
160 |
За будь-якого рівня виробництва, коли граничні витрати перевищують граничний виторг, економічний прибуток може збільшитися внаслідок зменшення рівня виробництва, бо зменшення загальних витрат є більшим, ніж зменшення загального виторгу. Отже, прибуток не буде максимальним, коли граничні витрати перевищують граничний виторг. Оскільки економічний прибуток не є максимальним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати чи коли граничні витрати перевищують граничний виторг, максимум досягається тільки у разі рівності граничного виторгу та граничних витрат.
3.
Законом рівноваги монопольної фірми на ринку є рівність граничного виторгу і граничних витрат. Користуючись цим висновком, можна графічно зобразити ситуацію ринкової рівноваги монополіста в короткому періоді часу.
На рисунку зображено криву попиту (D), криву граничного виторгу (МR), криву граничних витрат (МС), криву середніх загальних витрат (АТС).
Ринкова рівновага монополіста у короткостроковому періоді виникне при рівні виробництва Q*, за якого криві граничного виторгу і граничних витрат перетинаються.
Якщо монополіст виробляє Q* одиниць продукції, крива попиту показує відповідний рівень ціни Р*. Крім того, оскільки крива середніх загальних витрат показує, що середні витрати становлять АТС*, коли випуск продукції Q*, то економічний прибуток з одиниці продукції становить (Р* — АТС*). Отже, загальний економічний прибуток дорівнює:
(р*—атс*)· Q*.
Заштрихована площа на рисунку відображає економічний прибуток фірми-монополіста.
Ринкова рівновага монополіста в короткостроковому періоді
Графічне зображення збитків монополіста
Слід зазначити, що чиста монополія не гарантує економічних прибутків. Якщо ситуація з попитом і витратами для монополіста несприятлива, то він може нести в короткому періоді збитки. Заштрихована площа на рисунку показує монополіста, які дорівнюють: (р1 – А ТС1)· Q*.
4.
Розглянемо тепер ціну і випуск продукції в умовах чистої монополії в довгостроковому періоді. У разі ринкової рівноваги чистого монополіста в цьому періоді в нього завжди є економічний прибуток. Якщо монополіст отримує економічний прибуток в короткому періоді часу то він буде його отримувати і у довгому, оскільки не зіткнеться з конкурентами, яких у галузі просто немає. Якщо ж монополіст в короткостроковому періоді має збитки, то він змушений будешукати іншого, більш прибуткового застосування для своїх ресурсів. Аби домогтися прибутків, йому доведеться змінити структуру підприємства.
Якщо ж монополіст у короткому періоді отримує економічний прибуток, то він має вирішити, чи буде більшим прибуток у довгому періоді після зміни розміру підприємства.
Проілюструємо довгострокову рівновагу прибуткової монопольної фірми. Монополіст у довгому періоді збільшує розмір свого підприємства доти, доки не досягне виробництва продукції в обсязі Qm одиниць, за якого MR=LRMC.
Ринкова рівновага монополіста в довгостроковому періоді
На рисунку зображено випадок, коли рівень попиту такий, що MR=LRMC у точці, де LRМС = LRАС. У цьому випадку монополія будує підприємство, розмір якого відповідає мінімальним довгостроковим середнім витратам LRАСmin. Крива короткострокових середніх витрат монополії позначена як SRАТС*. Її мінімальне значення (SRАТС*min) досягається за обсягу виробництва Qm, який характеризує довгострокову рівновагу. Це означає, що монополія домагається всієї можливої в довгостроковому плані економії від масштабу виробництва. Однак монопольна ціна Рm перевищує LRАCmin і LRMC.