Сторінка
3

Теоретичні основи аналізу попиту та пропозиції

Графік 2.11. Механізм формування рівноважної ціни:

а - за Л.Вальрасом (модель Л.Вальраса);

б - за А.Маршаллом (модель А.Маршалла).

Метод Л.Вальраса засновується на зміні динаміки ціни в напрямку досягнення стану рівноваги, тоді як підхід А Маршалла базується на зміні динаміки обсягів товару; тобто Вальрас розробив «модель коригування ринкових цін», тоді як А.Маршалл - «модель коригування випуску».

Безперечно, і ціна, і кількість товару взаємообумовлюються — і для вирішення проблем урівноваження всіх параметрі, Принципової різниці між цими підходами немає. Але динамічні передумови цих двох підходів принципові розрізняються.

У процесі функціонування ринку відбувається взаємне узгодження економічних інтересів продавців і покупців. Важливу роль у цьому процесі відіграють ціни, сприяючи швидкому обміну інформацією. Саме ціни роблять умови обміну простими, прозорими і стандарти­зованими для всіх суб'єктів ринкової економіки.

4.

Випадок 1. Попит збільшується, пропозиція — незмінна

Припустимо, зросли доходи. Попит на товари підвищеної споживчої цінності збільшиться, крива попиту D пере­міститься вправо в положення D1, що спричинить дефіцит пропозиції. Тому ціна підвищиться від P* до P1, збільшуючи величину пропозиції від Q* до Q1.

Якщо доходи зменшуються, то простежується зворотний ефект: крива попиту D переміститься вліво, що викличе надлишок пропозиції, тому ринкова ціна зни­зиться і ліквідує цей надлишок .

Вплив збільшення попиту на рівноважну ціну Вплив зменшення попиту на рівноважну ціну

Випадок 2. Пропозиція збільшується, попит — незмінний

Припустимо, витрати на виробництво товарів зменшуються. Це позитивно впливає на збільшення пропозиції. Крива пропозиції переміститься вправо в юження S1, що приведе до зниження рівноважної ціни від P* до P1 та збільшення ринкової рівноваги від Q* до Q1.

Вплив збільшення пропозиції на рівноважну ціну. Вплив зменшення пропозиції на рівноважну ціну.

Якщо витрати на виробництво товарів зростуть, то матиме місце зворотний ефект: крива пропозиції S переміститься вліво, рівноважна ціна підвищиться, а ринкова рівновага зменшиться.

Випадок 3. Попит і пропозиція збільшу­ються (зменшуються) однаково

Якщо попит і пропозиція однаково збільшаться, то ціна залишається сталою (Р*), а ринкова рівновага зросте (Q*→Q1). Якщо ж попит і пропозиція однаково змен­шаться, то рівноважна ціна не зміниться, а ринкова рівновага зменшиться.

Моделюючи різні зміни попиту й про­позиції, можна визначити їх вплив на рівноважну ціну. Виникає запитання: які чинники, крім попиту й пропозиції, можуть вплинути на механізм установлення рівноважної ціни? Це здатна зробити дер­жава, яка законодавчо запроваджує най­нижчий чи найвищий рівень цін (міні­мальну або максимальну ціну).

Вплив однакового збільшення (зменшення) попиту і пропозиції на рівноважну ціну

Максимальні та мінімальні ціни

Запровадження максимальних цін, або стелі цін, що відбу­вається в законодавчому порядку, передбачає контроль за ви­сокими цінами та доходами. Максимальні ціни можуть бути встановлені на різних рівнях відносно рівноважної ціни: вище, нижче та на рівні Р*. Тільки у випадку, коли вони встановлюються нижче рівня рівноважної ціни, їх дія є результативною. Ринковий механізм пни цьому не може реалізувати свої можливості щодо збалансування величин попиту й пропозиції, він втрачає розподільчу функцію. А дія законів попиту і пропозиції призупиняється.

Запровадження максимальної ціни.

Як бачимо з рисунка, при встановленні Рmах<Р* величина пропозиції змен­шся від OQ* до OQ2, а величина попиту зростає від OQ* до OQ1. Утворюється хронічний дефіцит товару в розмірі O1Q2. Це сприяє появі чорного ринку та його надмірно високих цін (Рч.р). Адже завжди знайдеться певне коло людей, які купуватимуть товари за низькими контрольованими цінами і продаватимуть їх за високими чорноринковими. Існування чорного ринку буде можливим доти доки діятиме верхня межа ціни. Обсяги ж чорного ринку залежатимуть від того скільки людей погодиться виконувати роль покупців і продавців на ньому, не­зважаючи на заборону та покарання.

Встановлення максимального обме­ження ціни на рівні, нижчому за рівно­важний, виправдовує себе лише в екст­ремальних ситуаціях, коли виникає потреба забезпечити населення за доступни­ми цінами хоча б мінімумом товарів. Даний крок супроводжується запроваджен­ням карткової системи, тобто проводиться нормування з метою обмеження купівельної спроможності громадян. Нормування використовувалося в багатьох країнах світу під час або після війн, стихійних лих (землетруси, повені, посуха), коли мала місце нестача товарів першого вжитку (хліб, цукор, масло, м'ясо, бен­зин тощо). Уряд розподіляв серед населення лімітовану кількість обмежених у пропозиції товарів через купони або талони і досягав за короткий час хоча б част­кового розв'язання проблеми. Щодо адміністративно-командної економіки, то нормування є її характерною ознакою, що призводить до постійного дефіциту то­варів та довгих черг у крамницях. Виграє той, хто скоріше дістанеться прилавка або обійде закон. Подібна система розподілу життєвих благ є неефективною.