Сторінка
2
Крива (межа) можливих корисностей відображає всі ефективні розподіли. Межа можливих корисностей показує різні задоволення, яких досягає кожна з двох осіб при досягненні ефективного обміну на кривій контрактів.
3. Ефективність (оптимальність за Парето) у виробництві досягається при такому розподілі ресурсів між галузями, що неможливий їх перерозподіл, який збільшував би виробництво будь-якого блага без зменшення виробництва хоча б одного з інших благ.
Для графічної інтерпретації проблеми розподілу ресурсів користуються графічною моделлю Еджворта для виробництва, яка зовні схожа на відповідну модель для економіки обміну[2].
Щоб зрозуміти, як ресурси можуть ефективно поєднуватись, необхідно знайти різні форми і поєднання їх використання для виробництва кожного із двох товарів. Певний розподіл витрат у виробництво ефективний, якщо виробництво одного товару не можна збільшити без зменшення виробництва іншого. Ефективність означає перерозподіл ресурсів між виробництвом обох товарів з метою мінімізації виробничих витрат.
Вкладення розподілені неефективно, якщо їх перерозподіл дає приріст одного або обох виробництв.
У скриньці Еджворта з двома фіксованими ресурсами і двома товарами ресурси використовуються ефективно, коли ізокванти, що відповідають двом товарам, дотикаються.
Слід зазначити, що якщо ринки конкурентні (на конкурентних ринках багато продавців і покупців, і якщо покупцям не до вподоби умови обміну, вони можуть знайти іншого продавця, який запропонує дещо краще), то встановлюються відносини обміну і досягається ефективність виробництва.
До того ж залучення для виробництва їжі все нових обсягів ресурсів, які використовують у виробництві одягу, стає дедалі менш ефективним. Тут вступає в дію закон спадної граничної віддачі, що призводить до зростання вартості виробництва кожної додаткової одиниці блага.
4. Економічна теорія добробуту – це загальна назва нормативного аспекту економічної теорії, яка вивчає умови економічного оптимуму. Зокрема те, як визначити, що один стан суспільства кращий ніж інший, яка економічна політика може бути застосована для переходу економіки в інший стан.
Центральними положеннями цієї теорії є теореми економіки добробуту.
Перша теорема економіки добробуту стверджує, що за певних умов конкуренції ринки ведуть до оптимального за Парето розміщення ресурсів, тобто конкурентна економіка досягає певної точки на кривій виробничих можливостей. Ця теорема ілюструє бажаність конкуренції в економіці.
Друга теорема економіки добробуту стверджує, що будь-який оптимум за Парето може бути досягнутий конкурентною економікою (в якій всі ринки відповідають умовам повної конкуренції), тобто будь-якому оптимуму за Парето (точці на кривій виробничих можливостей) відповідають система цін і розміщення ресурсів між учасниками, які можуть привести до цього стану як до конкурентної рівноваги.
Проте, існують ситуації, коли саморегульований ринок не досягає станів, ефективних за Парето. Такі ситуації об’єднуються назвою неспроможність ринку.
Проявом неспроможності ринку є неповна конкуренція на багатьох ринках. Неповна конкуренція веде до втрат в ефективності порівняно із ситуацією повної конкуренції. Специфічною проблемою є існування галузей із спадною вартістю виробництва (природних монополій), які через технологічні особливості не відповідають формальним умовам теорем економіки добробуту. З метою підвищення ефективності функціонування економіки державна влада проводить відповідну антимонопольну політику і регулює діяльність природних монополій.
Ще одним проявом неспроможності ринку є неповна інформація учасників щодо цін та інших аспектів функціонування ринків, знання про які необхідні всім учасникам для прийняття ефективних рішень. Приватний ринок часто не забезпечує учасників необхідною інформацією, і тут знову необхідна певна підтримка з боку державної влади у вигляді законодавства про захист прав споживачів, фінансування інституцій по поширенню окремої інформації (бюро погоди) та інше.
Також, існують проблеми, що пов’язані ще з двома проявами неспроможності ринку - існування зовнішніх ефектів та проблемою суспільних благ.
Додаток:
ЕФЕКТИВНІСТЬ ОБМІНУ
Проаналізуємо поведінку двох споживачів, котрі можуть торгувати між собою двома товарами. Припустімо, що товари початково розподіляються між споживачами таким чином що, торгуючи, вони поліпшують своє становище. Це означає, що початковий розподіл товарів економічно неефективний. За ефективного розподілу жоден з них не може поліпшити свого становища, не погіршуючи становища іншого. Далі ми з'ясуємо, чому взаємовигідна торгівля призводить до ефективного розподілу благ.
Переваги торгівлі
Добровільна торгівля між двома людьми або двома країнами є, як правило, взаємовигідною. Щоб з'ясувати, чому обмін товарами поліпшує становище, детально розглянемо обмін між двома особами. Наш аналіз грунтується на двох основних припущеннях: