Сторінка
3

Показники фінансового стану підприємства

Залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному ви­падку вибирають оптимальний саме для цього випадку комплекс показників та напрямків аналізу фінансового етапу підприємства.

Слід підкреслити, що всі показники фінансового стану підприєм­ства перебувають у взаємозв'язку та взаємозумовленості. Тому оці­нити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на під­ставі використання певного комплексу показників з урахуванням впливу різних факторів на відповідні показники.

Наведемо коротку характеристику основних показників, які ви­користовуються в процесі оцінювання фінансово-господарської дія­льності підприємства.

А. Показники оцінки майнового стану

1. Сума господарських коштів, що їх підприємство має у розпо­рядженні. Цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства.

2. Питома вага активної частини основних засобів. Згідно з нор­мативними документами під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання і транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці — позитивна тенденція.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів. Показник характеризує ча­стку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Використо­вується в аналізі як характеристика стану основних засобів. Допов­ненням цього показника до 100% (або одиниці) є так званий коефіцієнт придатності.

4. Коефіцієнт оновлення основних засобів. Показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять мо­ві основні засоби.

5. Коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частин;і основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин.

Б. Оцінка ліквідності та платоспроможності

1. Величина власних оборотних коштів (функціонуючий капі­тал). Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, які мають період обороту менше ніж один рік). Цєй. розрахунковий показник залежить як від структури активів, так і від структури джерел коштів. Показник має особливо важливе значення для під­приємств. Зростання цього показника в динаміці — позитивна тен­денція. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток. Не можна ототожнювати поняття «оборотні кошти» та «власні оборотні кошти». Перший покказник характеризує активи підприємства ( II та III розділи активу балансу). Другий — джерела коштів, тобто частину власного капіталу підприємства, яка розглядається як джерело покриття поточних активів.

2. Маневреність власних оборотних коштів. Зростання цього показника в динаміці — позитивна тенденція.

3. Коефіцієнт покриття загальний. Характеризує співвідношен­ня поточних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функ­ціонування підприємства цей показник має бути більшим за одини­цю. Зростання його — позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.

4. Коефіцієнт швидкої ліквідності. Він аналогічний коефіцієнту по­криття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розра­хунку виключають найменш ліквідну їх частину— виробничі запаси).

Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробни­чих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбан­ня. За ринкової економіки типічною є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше від облікової вартості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника — І. Однак ця оцінка також досить умовна.

5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника — 0,2.

6. Частина власних оборотних коштів у покритті записів. Це вартість запасів, яка покривається власними оборотними коштами. Має велике значення для підприємств торгівлі. Рекомендована ниж­ня межа цього показника — 50%

7. Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується як співвідно­шення величини стабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього показника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємства вважають недостатньо стійким.

В. Показники оцінки фінансової стійкості

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підпри­ємства — забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Що більший цей коефіцієнт, то більш фінансове стій­ким і незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цьо­го показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового капі­талу). Сума обох коефіцієнтів дорівнює І (чи 100%).

2. Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до поперед­нього показника. Коли його значення наближається до І (чи 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка час­тина власного капіталу використовується для фінансування поточ­ної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталі­зовано.

4. Коефіцієнт довгострокових вкладень показує, яку частину ос­новних коштів та інших позаоборотних активів профінансовано зов­нішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм, а не власни­кам підприємства.

5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів харак­теризує структуру капіталу. Зростання цього показника — негатив­на тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

6. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилен­ня залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження йо­го фінансової стійкості.