Сторінка
3
|
|
|
Розділ ІІ. Теорія виробництва.
ТЕМА 10: ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ’ЄКТ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
1. Підприємство як суб'єкт ринкових відносин.
2. Спрощена схема ринково-виробничої системи (вхід, процесор, вихід). Підприємство як закупівельна система, товаровиробник та продавець.
3. Індивідуальне відтворення підприємства.
4. Періоди функціонування підприємства.
1. Підприємство (фірма) – це такий господарський суб’єкт який створюється і функціонує на основі чинного законодавства даної країни, тобто виступає в ролі юридичної особи, займається підприємницькою діяльністю в певній сфері господарства, функціонує на принципах комерційного розрахунку (суворо враховуючи витарти, результати, веде бухоблік, тощо) підпорядковуючи свою діяльність комерційному успіху.
Підприємство – економічний агент, що є споживачем факторів виробництва на инках факторів виробництва, виробником продукції та її продавцем на ринках товарів і послуг; головна мета діяльності фірми – це максимізація прибутку як різниці між виручкою та витратами виробництва.
Закон України «Про підприємства в Україні» дає визначення підприємства: підприємтсво – це самостійно господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання прибутку (доходу).
З економічної точки зору підприємство здійснює індивідуальне відтворення, тобто організовує виробництво, для чого купує сировину і матеріали, напівфабрикати в інших підприємств, наймає робочу силу, платить за це готівкою або бере у кредит, користується безготівковим оборотом, свої товари продає чи тимчасово складає. Як економічне явище підприємство характеризується певною сукупністю продуктивних сил і виробничих відносин.
Фактично, підприємства в СРСР були лише організаційною ланкою єдиного державновласницького комплексу, а не самостійною економічною одиницею. Підприємства були однотипними: тобто не було власного майна, оскільки воно належало державі; неспрацьовувались виробництво, фінанси, іноваційний менеджмент, маркетинг, менеджмент персоналу і т.д.; оцінки результатів діяльності підприємства – виконання дерективних планів.
У ринковій економіці, підприємство не може легковажно відноситись до свого майнового, фінансового стану, до споживачів своєї продукції, постачальників сировини, напівфабрикатів, ринкового попиту, цін.
В Україні відповідно до чинного законодавства підприємства можуть об’єднуватись в: асоціації, корпорації, консорціуми і інші обєднання за галузевим, територіальним та іншими принципами (картель, синдикат, трест).
Існує 4 основні типи підприємств:
1. Одноосібне (індивідуальне) підприємство;
2. Партнерство або товариство;
3. АТ або корпорація;
4. Державне підприємство