Сторінка
4

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ “Едем”

Проте і непрямий експорт та імпорт продовжують зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торговельних посередників у світовий товарообіг залучається біля 50 % загального обсягу товарів. Цей метод застосовується:

- у разі збуту стандартного промислового устаткування;

- у разі збуту споживчих товарів;

- при реалізації другорядної продукції;

- на окремих важкодоступних і маловідомих ринках;

- при просуванні нових товарів;

- у разі відсутності власної збутової мережі.

- за умови, що торгівля монополізована значними торговельно-посередницькими фірмами.

У непрямого методу експортно-імпортних операцій також є свої переваги:

великий досвід, власна мережа обслуговування, гарні зв'язки, знання ринку й кон'юнктури.[3] РОЗДІЛ 2.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ “Едем”

Згідно з Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. ТзОВ “Едем” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД і може самостійно у визначеною законодавством межею здійснювати ЗЕД.

ТзОВ “Едем” здійснює такі види ЗЕД:

1. Експортує косметику.

2. Імпортує сировину і матеріали.

3. Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах.

Асортимент продукції, що виготовляється ТзОВ “Едем”:

1. Крем (в асортименті).

2. Шампунь (для різних типів волосся).

3. Мило (в асортименті).

Поняття товариства з обмеженою відповідальністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю – це товариство, що являє собою юридичну особу. Його компаньйони своїми основними внесками беруть участь в основному капіталі товариства. Як правило, ТзОВ засновують не менше двох компаньйонів. Є й ТзОВ лише з одним учасником. Перевага ТзОВ полягає у тому, що одноосібне ведення справ дає змогу обмежувати відповідальність товариства.

Так само, як і АТ, ТзОВ має занесений до торгового реєстру основний капітал, який у товариства з обмеженою відповідальністю повинен становити не менше 50 тис. євро. Участь у ділі полягає в участі компаньйона в основному капіталі.

Основний внесок – це вартість необхідного майнового вкладу. Основний внесок повинен становити не менше 500 євро. Його розмір для окремих компаньйонів може бути різний.

Заснування ТзОВ відбувається шляхом укладання засвідченого нотаріусом товаристського договору (статуту) й занесення товариства до Торгового реєстру. Фірму (назву) можна вибрати довільно, однак вона має містити приписку “З обмеженою відповідальністю”.

Особливою формою ТзОВ є так зване ТзОВ і Ко. КТ. Це – командитне товариство, до якого ТзОВ входить як повний компаньйон. Командитистами в такому разі є, як правило, учасники ТзОВ. Тепер ТзОВ і Ко. Кт відіграють у ФРН лише незначну роли. До цієї форми підприємства і минулому вдавалися переважно з податкових міркувань.

Засновники, учасники та порядок створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Засновниками та учасниками товариства з обмеженою відповідальністю є фізичні та юридичні особи, які згідно зі ст. 2 “Закону України “Про підприємництво” та іншими законодавчими атами можуть бути суб’єктами підприємницької діяльності.

У товаристві з обмеженою відповідальністю (ФРН- Gesellschaft mit Geschrahkter Haftung) учасники договору несуть відповідальність тільки своїми вкладами, а не майном. Кожному учаснику товариства дається письмове свідоцтво про сплату паю, який не є цінним папером, не може дробитися і бути проданим без згоди загальних зборів пайовиків. Учасниками є звичайно обмежене коло людей, що знають один одного, родичів. Управління здійснюється однією чи кількома особами. Таке товариство не зобов’язане публікувати звітність і баланси, статут. Це зручно, оскільки гласності мало, а відповідальність обмежена (у ФРН такі товариства становлять 97% усіх об’єднань підприємців; у цій формі звичайно існую головна фірма величезних концернів).

Учасники товариства мають такі права:

· Право на частину прибутку залежно від участі в ділі;

· Право на участь в управлінні справами товариства;

· Право на одержання інформації (комерційний директор повинен давати компаньйонам довідки про стан справ і дозволяти їм ознайомлюватися з бухгалтерськими книгами);

Учасник товариства, зі свого боку, зобов’язаний забезпечити свій основний внесок.

Керівні органи ТзОВ – комерційний директор та загальні збори товариства.

Управління справами товариства відповідає завданням правління АТ. Іноді ці функції покладаються на найнятих менеджерів, але частіше їх виконую один із компаньйонів (= управляючий компаньйон).

Загальні збори товариства – це найвищий орган ТзОВ. Вони ухвалюють рішення щодо:

· Затвердження річного балансу й розподілу прибутків.

· Стягування основних внесків та доплат.

· Призначення та звільнення комерційного директора.

Крім комерційного директора та загальних зборів, у товаристві може бути ще один орган – наглядова рада, якщо вона передбачена статутом. Та коли кількість найманих працівників у ТзОВ перевищує 500 чоловік, то таке товариство, згідно з законом, повинне неодмінно мати наглядову раду. Утворюється вона так сам, як і в акціонерному товариств. Положення закону про участь робітників та службовців в управлінні підприємством чинні для тзОВ, у якому працює понад 200 чоловік.

В економічному житті товариства з обмеженою відповідальністю відіграють дуже важливу роль. У 1988 році в ФРН налічувалося 250 тис. товариств з обмеженою відповідальністю. Це пояснюється насамперед тим, що для заснування ТзОВ потрібен досить великий капітал і його учасники несуть відповідальність лише своїми основними внесками.

Основою регулювання діяльності ТзОВ “Едем” на зовнішньому ринку є закон “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Крім того, у відповідних сферах регулюючу роль відіграють Закони України:

- “Про захист іноземних інвестицій в Україні” (10.09.1991р.);

- “Про дію міжнародних договорів на території України” (10.12.1991р.);

- “Про іноземні інвестиції” (13.03.1992р.);

- “Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні” (17.12.1993р.);

- “Про режим іноземного інвестування” (19.03.1996р.).

Враховуючи регулюючу роль інших законів України, якими передбачено ступінь управління зовнішньоекономічною діяльністю у конкретних її видах і напрямах.

Зокрема, ст.41 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” передбачає, що у разі розбіжностей положень цього закону і правил міжнародного договору діє останній. Подібну статтю 22 містить Закон України “Про інвестиційну діяльність (18.09.1991р.). Ст.19 цього Закону містить положення про захист іноземних інвестицій. Крім Законів України, важливе значення в регулюванні ЗЕД відіграють укази президента України. Серед них:

- “Про заходи для попередження експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, і врегулювання торгових суперечок”;

- “Про заходи здійснення єдиної державної політики регулювання імпорту” від 21.09.1994р. [6].

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Інші реферати на тему «Міжнародні відносини»: