Сторінка
3
- оформлення документації;
- укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних і т.п.);.
- врегулювання суперечок;
- здійснення розрахунків.
1.Підготовчий етап.
1.1 Вибір ринку і його вивчення.
Вивчення ринку проводиться за програмою маркетингу.
Сучасна міжнародна торгівля пов'язана з великою кількістю товарів, тому й об'єкти дослідження залежать від роду діяльності фірм. Відповідно і методи, що застосовуються в ході дослідження, можуть істотно розрізнятися. Поряд з тим існує ряд найважливіших факторів, що завжди вивчаються під час підготовки будь-якої зовнішньоекономічної операції:
- політичні відносини з країною – контрагентом;
- ємкість і кон’юнктура товарних ринків;
- торгово політичні умови;
- транспортні умови;
- умови платежу і кредиту;
- правові умови;
- специфічні вимоги ринку;
- канали і методи збуту.
1.2. Вибір контрагента.
На підготовчому етапі до укладання угоди необхідно вибрати контрагента.
У країнах з ринковою економікою відпрацьована чітка система класифікації фірм за рядом критеріїв.
За видом господарської діяльності і характером операцій фірми поділяються на: промислові, сільськогосподарські, агропромислові, будівельні, транспортні, страхові, інжинірингові, лізингові та ін.
За характером власності фірми поділяються на: державні, державно-приватні, приватні.
За приналежністю капіталу фірми поділяються на: національні, змішані, міжнародні.
Знання правового стану фірми дає відповіді на наступні питання:
- хто й у якому розмірі несе відповідальність по зобов'язаннях фірми;
- хто оплачує борги фірми у випадку банкрутства;
- у чиїм веденні знаходиться рішення питань, зв'язаних з підписанням контракту;
- хто має право укладати контракти від імені фірми.
Невід'ємною частиною роботи з пошуку потенційного партнера є аналіз оперативної і фінансової звітності закордонних фірм, що дозволяє виявити тенденції їхнього розвитку, оцінити економічні і фінансові можливості, науково-технічний рівень продукції, що випускається ними, конкурентоспроможність.
Пошук необхідної інформації про ринки, ціни, клієнтів, товари — це складна задача. Інформація є своєрідним ресурсом,а її джерела знаходяться в місцях збереження і у формах збереження.
Місце збереження - державні органи, торгово-промислові палати, науково-дослідні інститути, навчальні інститути, бюро, банки, біржі, дипломатичні і торгові представництва, виставки, ярмарки. [2]
Джерелами поширення і збереження інформації є доповіді, інформаційні записи, книжки, рекламні видання, довідники, телебачення, радіо, комп’ютерні мережі, каталоги і т.п.
2. Організаційний етап.
2.1. Встановлення контакту з обраним партнером.
Після вибору іноземного контрагента, необхідно встановити з ним контакт, тобто провести роботу з підготовки до укладання угоди. Ця робота для експортера істотно відрізняється від аналогічного процесу для імпортера, тому вони будуть розглянуті окремо.
Процедура підготовки експортної угоди.
У процесі підготовки експортної угоди продавець може використовувати різні способи встановлення контактів з потенційними покупцями:
- направити пропозицію (оферту) безпосередньо одному чи декільком можливим іноземним покупцям;
- прийняти і підтвердити замовлення покупця;
- направити покупцю пропозицію у відповідь на його запитання із указівкою конкретних умов майбутнього контракту чи проформою контракту;
- прийняти участь в торгах;
- прийняти участь у виставках і ярмарках;
- зробити рекламне оголошення в засобах масової інформації, каталогах, проспектах і т.д.
Процедура підготовки імпортної угоди.
У процесі підготовки імпортної угоди покупець може використовувати такі способи встановлення контактів з потенційним продавцем - експортером:
- направити відомому продавцю замовлення;
- направити запит підприємству, що виробляє потрібні товари;
- направити експортеру безумовний акцепт його твердої оферти чи контро ферти;
- направити потенційному експортеру комерційний лист про наміри вступити в переговори у відповідь на його пропозицію чи рекламу. [2]
Основні методи операцій з експорту й імпорту товарів
У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортно-імпортних операцій, а саме: прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві або закупівлю в нього відповідних товарів, і непрямий (indirect) експорт та імпорт, що припускає продаж і купівлю товарів через торговельних посередників.
Для сучасного етапу розвитку великого виробництва з величезною концентрацією і централізацією капіталу характерним є розширення прямого експорту й імпорту. Наприклад, у США нині 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками.
Прямий метод зовнішньоекономічних операцій застосовується:
- при продажу і закупівлі промислової сировини на основі довгострокових контрактів;
- у разі експорту дорогого і великогабаритного устаткування;
- у разі експорту стандартного устаткування через закордонні філії;
- при закупівлі сільськогосподарських товарів у фермерів;
- у разі продажу і закупівлі товарів державою.
Прямі зв'язки мають низку переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидке пристосування своїх виробничих потужностей до потреб покупця.
Завантажити реферат