Сторінка
1
Рішення про проведення санації підприємства чи про його ліквідацію приймається на підставі висновків санаційного аудиту. Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення вірогідності їхньої звітності та обліку, повноти й відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з читань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу чансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних та фізичних осіб. Санаційний аудит є окремим напрямком діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості як щодо методів, так і щодо об'єктів та цілей проведення. Характерною рисою санаційного аудиту є те, що він здійснюється на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. Основна його мета полягає в оцінці санаційної спроможності підприємства.
Для досягнення цієї мети в процесі аудиту вирішуються такі завдання:
• проводиться причинно-наслідковий аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;
• визначається глибина фінансової кризи та можливості її подолання;
• робиться порівняльний аналіз сильних та слабких сторін підприємства
• здійснюється економіко-правова експертиза наявної в підприємства санаційної концепції;
• робиться висновок про доцільність санації чи ліквідації суб'єкта господарювання.
Санаційна спроможність — це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації. До загальних передумов санаційної спроможності відносять наявність у підприємства потенціалу для майбутньої успішної діяльності, а саме:
а) реальних можливостей збільшення виручки від реалізації, скорочення собівартості продукції і на цій основі досягнення майбутньої прибутковості фінансово-господарської діяльності;
б) реальних можливостей досягнення задовільної структури балансу;
в) реальних можливостей забезпечення стабільної ліквідності та платоспроможності.
Санаційне спроможним підприємство буде в тім разі, якщо про-дисконтована очікувана вартість майбутніх активів (за умови успішної санації) буде більшою за вартість його ліквідаційної маси перед проведенням санації. Оцінюючи санаційну спроможність підприємства, виходять передовсім з його об'єктивних економіко-правових характеристик та показників. Суб'єктивна «моральна спроможність» та готовність власників підприємства та персоналу до кінця боротися за життя підприємства, як правило, відіграють незначну роль.
Порядок проведення санаційного аудиту
Санаційний аудит є дуже важливою складовою моделі санації підприємства. Він включає ідентифікацію даних, експертизу, розробку висновків та рекомендацій.
Етапи та порядок проведення санаційного аудиту характеризуються відповідною структурно-логічною схемою (рис. 1). У процесі поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, послідовно вирішуються такі завдання: оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточні роки; визначення фази кризи; ідентифікація причин кризи; виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники діяльності підприємства; виявлення та систематизація «слабких місць» у діяльності підприємства; формулювання висновку про задовільну (чи незадовільну) структуру балансу та про платоспроможність (чи неплатоспроможність) даного суб'єкта господарювання; виявлення резервів та факторів потенційної беззбиткової діяльності.
Завершується аудит загальною оцінкою санаційної придатності з наступним прийняттям рішення про доцільність санації чи ліквідації підприємства.
Базою для проведення санаційного аудиту є вихідні дані про оперативне (фактичне) та стратегічне становище підприємства. Джерела інформації, що використовуються в процесі санаційного аудиту, показано на рис. 2.
Поряд зі звітними бухгалтерськими даними для оцінки санаційної придатності підприємства слід також використовувати зовнішні джерела, а саме: статистичні дані, які характеризують діяльність тієї чи іншої галузі та народне господарство в цілому, описовий матеріал засобів масової інформації, висновки незалежних експертів, нормативні документи. Треба зауважити, що процес збирання та систематизації даних щодо стратегічного становища підприємства є набагато складнішим, ніж збирання інформації щодо його актуального стану.
Рис. 1. Структурно-логічна схема проведення санаційного аудиту
Проводячи причинно-наслідковий аналіз становища підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, можна використати методику проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського
стану неплатоспроможних підприємств, затверджену Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств 21 березня 1997 p., a також Положення про порядок проведення санації державних підприємств, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 p.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Міжнародні економічні організації як суб'єкти міжнародних фінансів. Особливості функціонування фінансової системи ЄС
Методи аналізу фінансових інвестицій
Бюджетна система. Дефіцит державного бюджету, причини та економічні наслідки
Аналіз інвестиційної діяльності в умовах ринкової економіки
Фінансові ресурси акціонерних товариств