Сторінка
3

Санаційна спроможність підприємства

— формування мобільнішої структури активів, що сприяє при­скоренню оборотності коштів підприємства;

Таблиця 1

структура поточної кредиторської заборгованості

–– відволікання частини поточних активів на кредитування спо­живачів товарів, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свід­чить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних коштів у виробничому циклі;

— згортання виробничої бази.

Для того щоб зробити правильні однозначні висновки про при­чини зміни даної пропорції в структурі активів, проводять деталь­ний аналіз розділів і окремих статей активу балансу.

Якщо наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задо­волення в установлений строк вимог, пред'явлених підприємству з боку кредиторів і виконання зобов'язань перед бюджетом, то та­кий суб'єкт підприємницької діяльності вважається неплатоспро­можним. Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття (Кп). Він визначається співвідношенням усіх поточних активів (за вирахуванням витрат майбутніх періодів) до короткострокових зобов'язань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення заборгованості протягом пев­ного періоду:

Кп = НА + ІІІ А / ІІІ П = (ряд. 150 + ряд. 320 — ряд. 120) / ряд. 750 балансу,

де НА — підсумок другого розділу активу балансу;

ІІІ А — підсумок третього розділу активу балансу;

ІІІ П — підсумок третього розділу пасиву балансу.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборот­них коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення Кп = 1. За Кп < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення Кп у межах 1 — 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги.

Абсолютне чи відносне зростання оборотних коштів може свід­чити не тільки про розширення виробництва або дію факторів ін­фляції, а й про сповільнення обороту коштів, що спричиняє збіль­шення їхньої маси.

Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може свідчити про:

— зростання виробничого потенціалу підприємства;

— прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захис­тити грошові активи підприємства від знецінення під впливом ін­фляції;

— нераціональність вибраної господарської стратегії, унаслідок чого значну частину поточних активів іммобілізовано в запасах, лік відність яких може бути дуже низькою.

За значного збільшення запасів і витрат необхідно проаналізува­ти, чи не відбувається це збільшення за рахунок необгрунтованого відволікання активів з виробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості та погіршання фінансово­го стану підприємства.

Найважливішим показником, який розраховується в процесі са­наційного аудиту, є коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал). Він по­казує частину короткострокової заборгованості, яку підприємство має можливість погасити в найближчий період, і визначається як від­ношення суми грошових засобів та короткострокових фінансових вкладень до суми короткотермінових (поточних) зобов'язань:

Кал = (ряд. 250 + ряд. 260 + ряд. 270 + ряд. 280 + ряд. 290) / ряд. 750 балансу

Коефіцієнт абсолютної ліквідності вважається достатнім, якщо він перевищує 0,2. За порушення даної умови підприємство вважа­ють неплатоспроможним.

З метою визначення величини чистих грошових потоків, які за­лишаються в розпорядженні підприємства, використовується показ­ник Cash-Flow. Даний показник розраховують підсумовуванням прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства у визна­ченому періоді, й амортизаційних відрахувань, нарахованих у цьому самому періоді. Доцільно також обчислювати коефіцієнт співвід­ношення Cash-Flow і заборгованості (нетто):