Сторінка
3

Стан забезпечення та застосування антипедикульозних засобів в Україні

У цілому в Україні вітчизняні антипедикульозні засоби були представлені менше, ніж засоби іноземного виробництва. Це свідчить про нагаль­ну необхідність розробки та впровадження но­вих антипедикульозних засобів вітчизняного ви­робництва. Серед різноманітних товарних форм антипедикульозних засобів переважали лось­йони промислового виробництва та водні емульсії, виготовлені безпосередньо в медич­них закладах або закладах аптечної мережі.

При багаторічних дослідженнях, що прово­дяться Українським центром з рикетсіозів, по біо­логічному контролю якості антипедикульозних засобів, які використовуються в медичних уста­новах і безпосередньо населенням, щорічно ви­являлись зразки антипедикульозних засобів зі зниженою інсектицидною або овоцидною актив­ністю, переважно серед зразків з простроченим терміном зберігання. Питома вага таких препа­ратів досягала в окремі роки 10 % від загальної кількості досліджуваних зразків. У зразках анти­педикульозних засобів зі зниженою біологічною активністю загибель імаго вошей Pediculus humanus лабораторної популяції стано­вила лише 40-60 %, а з оброблених такими за­собами яєць вошей спостерігався вихід личинок. Таким чином, застосування антипедикульозних засобів зі зниженою біологічною активністю не забезпечувало необхідну якість дезобробки завошивлених осіб, що сприяло утворенню та збе­реженню довготривалих та хронічних осередків педикульозу. А це, в свою чергу, негативно впли­вало на ефективність комплексу антипедику­льозних заходів в Україні. Разом з тим, органи санепідемслужби України не приділяли необхід­ної уваги контролю за станом забезпечення анти­педикульозними засобами та відповідності їх асортименту нормативним документам МОЗ.

Контроль забезпечення якісними високо­ефективними та безпечними для людини анти­педикульозними засобами має велике практичне значення і потребує постійної уваги з боку Ради з регламентації застосування та впровадження 1 дезінфекційних засобів, Українського центру з рикетсіозів та органів санепідемнагляду МОЗ України.

Народі медицина і засоби боротьби з педикульозом

У багатьох країнах світу актуальним напрямком сучас­ної фітотерапії є ретельне вивчення рецептур засобів на­родної медицини, розроблених на основі лікарських рос­лин, і виготовлення нових лікарських форм. Як приклад, можна навести цілу низку препаратів серії "Доктор Тайс» («Natur Product»), «Лекова домашня аптечка», а також засо­би, виготовлені лікарями Зубицькими, які мають широку реалізацію через аптечну мережу України і користуються великим попитом серед населення.

У науковій літературі описано близько 800 тисяч видів рослин, але в офіційній медицині використовуються лише 180 видів лікарських рослин, 65 % з яких є дико­рослими [1, 2]. Разом з тим, кількість рослин, які засто­совуються в народній медицині, значно більша, практично необмежена; використовуються у відповідних до­зах і способах застосування навіть такі дикі рослини (їх кількість становить близько 700 видів), які відомі як от­руйні для людей при прийомі всередину, контакті зі шкірою або внаслідок інгаляційної дії на слизові дихальних шляхів [3].

У народній медицині мають широке застосування рос­лини, які відомі своїми інсектицидними та антигельмінтними властивостями. Природні речовини різних груп хімічних сполук (алкалоїди, глікозиди, сапоніни, ефірні олії та ін.) зумовлюють токсичні властивості рослин щодо певних видів або значної кількості сільськогосподарсь­ких шкідників, гельмінтів, паразитичних комах людини та тварин. Наприклад, з давніх часів дуже широко застосовуються різноманітні екстракти лікарських рослин для знищення різних видів глистів у людини, в тому числі: з тирличу жовтого (Gentiana lutea), оману високого (Іпиіа helenium), гісопу лікарського (Hyssopus officinalis), коріанд­ру посівного (Coriandrum sativum), полину гіркого (Artemisia absinthium), пижма звичайного (Тапасеит vulgare), чебре­цю повзучого (Thymus serpyllum), папороті чоловічої (Dryopteris fitix-MasSchott)та ін. [1, 4-9].

Природними інсектицидами широкого спектру дії, які застосовуються у народній медицині, є як добре відомі, так і маловідомі лікарські рослини: авран лікарський (Gratiola officinalis), борщівник сибірський (Неrасіеит sibiricum), віскарія звичайна (Viscaria vulgaris), гармала зви­чайна (Рупапит harmala), гравілат міський (Geum urbanum), жабник польовий (Fitago arvensis), копитняк європейсь­кий (Asarum еигораеит), лаванда колоскова (Lavandula angustifolia), лавр благородний (Laurus nobilis), материнка (Origanum vulgare), пижмо звичайне (Тапасеит vulgare), черемха (Padus racemose) та ін. [2, 4-7, 9-13].

Широке використання в народній медицині мають також лікарські рослини при лікуванні корости, зокре­ма: розхідник звичайний (Glechoma hederacea), оман ви­сокий (Inula helenium), крушина ламка (Frangula alnus), смо­лянка клейка (Lychnis viscaria), вероніка лікарська (Veronica officinalis), молочай кипарисовий (Euphorbia cyparissias), чемериця Лобеля (Veratrum Lobeiianum), пижмо звичайне (Тапасеит vulgare) та ін. [5-7, 13, 14].

Офіційна медицина не використовує в широких мас­штабах лікарські рослини для лікування педикульозу, На­томість народна медицина оцінює їх значно вище.

Найбільш відомим інсектицидним засобом, який має хороші антипедикульозні властивості, одержаним з лікарських рослин, є піретрум - сухий порошок з квітко­вих кошиків маруни цинарарієлистої (Pyrethrum cinarariifolium) [5]. На основі природного піретруму було розроблено його синтетичний аналог - перметрин, який знайшов широке застосування в якості активно діючої речовини в сучасних вітчизняних і закордонних антипедикульозних препаратах: Неоцид, Дезоцид, Лонцид, Нітілон, Ниттифор, Рі-рі та ін.