Сторінка
3

Основні закони логіки

У дійсності кожне явище має свою причину, реальну підставу, без якої воно не виникло б і не існувало, так і в мисленні кожна думка має свою підставу.

Закон достатньої підстави забезпечує обгрунтованість і доказовість нашого мислення. Думки повинні бути внутрішньопов’язаними , випливати одна з одної, обгрунтовувати одна одну. Положення набуває логічної сили коли наведені достатні підстави його достовірності. Думка визнається істинною лише тоді, коли її істинність доведено. Закон достатньої підстави забороняє визнавати істинність думки на віру. Порушення цих вимог призводить до необгрунтованого, бездоказового і голослівного мислення.

Жодна наука не може обійтись без доказів свого походження . Будь-яка нова теорія може бути прийнята тільки після доказу її дійсності. Наука не може просто проголошувати свої положення, вона повинна їх обгрунтовувати.

Висновки.

Основні закони логіки називають основними на тій підставі, що вони виражають такі корінні риси логічно правельного мислення, як визначеність, послідовність, несуперечливість і обгрунтованість.

Окрім основних законів логіки існують і інші закони логіки: закон подвійного заперечення, закон ідемпотентності, закон комутативності, закон контра позиції, закон складної контрапозиції, закон асоціативності, закон дистрибутивності та закон де Моргана.

Всезагальність та універсальність законів логіки виявляється у тому, що вони діють у всіх сферах людського мислення.

Якщо б люди не керувались одними і тими законами логіки і мислення, то діяльність таких масштабних організацій, як Організація Об’єднаних Націй, була б неможливою. Та не існує повної відповідності між законами логіки та діяльністю людей, саме тому існують протиріччя між організаціями, людьми чи їхніми діями. Прикладами таких протиріч є політичні партії, релігійні віри та інші організації, мислення яких не співпадає з законами логіки.

Для того щоб дотримуватись законів логіки потрібно знати відповідну сферу об’єктивної дійсності, про яку ідеться у міркуванні, вміло користуватися синонімами та антонімами , не вдоватися до довгих дискусій, попередньо не визначивши правильність свого мислення, а також використовувати наукові технології. Потрібно не забувати, що суперечні судження руйнують міркування. Тож виявивши суперечності необхідно удосконалювати теорії чи замінювати їх.

IY. Список використаної літератури.

1. М. Г. Тофтул – Логіка посібник – 2003.

2. В.Є. Жеребкін – Логіка підручник – 2004.

3. Н.І. Кондаков – Логічний словник-довідник – М., 1975.

4. А.І. Введенський – Логіка – Спб., 1910.

5. С.Н. Виноградов, А.Ф. Кузьмін – Логіка – М.,1950.

6. А.Д. Гетманов – Підручник по логіці – М., 1995.