Сторінка
3
У дусi фольклорної традицiї Коцюбинський майстерно поєднує реальнi картини з народними вигадками. Героям повiстi не судилося щастя, проте їхнє кохання невмируще i сильнiше за смерть. Тому в трагiчнiй розв'язцi твору звучить оптимiстична нота. Письменник не тiльки вводить читача в поетичний, таємничий свiт вiрувань наших предкiв, а й спонукає до фiлософських роздумiв про любов i ненависть, окриленiсть i бездуховнiсть, добро i зло, прекрасне i нiкчемне в людинi. Цей твiр глибоко нацiональний, сповнений яскравого народного колориту, високої поезiї почуттiв, яка єднає сучасних українцiв з їхнiми далекими, незабутнiми предками.
Використана література:
1. Українська та зарубіжна література. Посібник. – К., 2001.
2. Хрестоматія. Українська література. – К., 2002.
3. Яневський І.В. Вершини української літератури. – К., 1989.