Сторінка
1
Навесні 2005-го вмер народний артист України Юхим Березін (знаменитий Штепсель), що останніх 10 років свого життя прожив в Ізраїлі. Зі смертю Березіна цей прославлений дует перейшов з життя в легенду.
Їхні імена стали легендою ще півстоліття назад. І в наші дні, коли вогні на їхній рампі згасли, не стерлися з народної пам'яті. І, упевнений, будуть звучати в ній ще довго. Тарапунька і Штепсель, Тимошенко і Березін. Лихо тільки, що часом не зрозумієш, де отут артисти, де персонажі, хто образ, хто творець образу. Мабуть, тільки телебачення в силах принародно розібратися в цьому, об'єктивно відокремити маску від акторів, воскресити сторінки їх сценічного і людського життя. Це треба зробити ще і тому, що час розкидає по світу, несе з життя тих, хто може не по книжках і фотографіям, а по живих враженнях воскресити минуле, людей близьких нашим героям, причетних до їх творчості.
Начебто, йдучи назустріч побажанням аматорів гумору, Тимошенко з'явився на світ в столиці українського сміху, славному місті Полтаві, що дали світу Гоголя і Котляревського. Він обрав це місто місцем народження не випадково. Там Юрко купався в дрібній річечці за назвою Тарапунька, там ріс, учився, робив перші кроки на самодіяльній сцені. А кого б ви думали він грав на шкільному спектаклі? Сина турецького підданого Остапа Бендера у власній інсценівці "12 стільців".
Березін же народився в тому ж 19-му році в Одесі, відкіля висипала у світ плеяда сміхотворців і гострословів: Бабель, Утьосов та ін.
Після закінчення режисерського факультету Київського театрального інституту (1941) виступав на естраді під псевдонімом «Штепсель».
У 1941-1946 р. виступав в Ансамблі пісні і танцю Південно-Західного фронту. У 1946-1948 р. — режисер Київського російського драматичного театру Л.Українки, потім автор і головний режисер Української республіканської естради.
Складні, але романтичні перші радянські роки, перші враження від мистецтва, цирку, естради, німого кіно.
Зустрілися Юрій Тимошенко і Юхим Березін в Києві на вступних іспитах у театральний інститут. Зустрілися, щоб не розставатися до кінця. Довоєнний інститут, Київська кіностудія, де студенти знімалися в масовках, груповках, епізодах і головнихролях поруч із прославленими майстрами українського кіно, - це колиски майбутніх улюбленців публіки.
Війна - сувора школа, що відточила уміння юних артистів, "обстрілявши їх характери", перевірила на міцність. Від Києва до Сталінграда, від Сталінграда до Берліна пройшли в солдатській формі кухар Галкін і банщик Мочалкін, скрашуючи фронтовикам тяготи війни, гіркоту втрат. Ці роки друзі не забудуть ніколи. І хоча Тимошенко, подібно його герою в кінофільмі "Падіння Берліна", не встановлював прапор Перемоги над Рейхстагом, але сфотографувався в 45-му із фронтовим ансамблем на фоні Рейхстагу і брав участь у зустрічі із союзниками на Ельбі.
Смішне прізвисько Штепсель прилипло до Березіна в довоєнних капусниках, а от прозватися Тарапунькою Юрію запропонував його старший друг і вчитель О.П.Довженко. Під цими псевдонімами друзі брали участь у Всесоюзному конкурсі артистів естради у 1946-му і стали лауреатами, завоювавши перше місце. Це знайшло художнє відображення в кінокомедії "Веселі зірки".
Два самих популярних види мистецтва - естрада і кіно - стали рідними для друзів. Смілива по тим часам сатира на естраді - інтермедії С.Міхалкова, А.Хазіна, В.Бахнова і Я.Костюківського і веселі короткометражки "Тарапунька і Штепсель під хмарами", "Пригоди з піджаком Тарапуньки". Їх фігури знали всі, від малого до великого, їхні жарти повторювала вся країна. Вони були молоді і безтурботні всупереч нелегкому часу.
Разом з артистом Юрієм Тимошенко вони створили комічний дует, що приніс їм славу, народне визнання і любов глядачів усього Радянського Союзу.
У тій парі (Штепсель-Тарапунька) Тимошенко був україномовним простачком, а Березін — російськомовним резонером. Ідея була немислима, здається, для тих часів річ — російськомовний «старший брат» був малюсіньким, а україномовний «молодший брат» — здоровим козачищем!
У Тимошенко був такий могутній талант. Він був комік, але коли заходив у високі кабінети — ніколи не позував перед начальством, навпаки, начальство позувало перед ним! Артист — могутній, самого широкого діапазону. Це була особлива естрада — вишукана, смачна, точна, дотепна, несподівана. Він, очевидно, почував свій талант, і це давало йому духовну незалежність самого вищого сорту
Підсумком тих плідних років став спектакль "Везли естраду на декаду", де Тимошенко і Березін блиснули як автори, режисери і головні виконавці. Розповідь про це допомагає відтворити кінофільм, знятий по його мотивах. У ньому виступають зрілі, упевнені в собі артисти-сатирики, сміливо виступаючі на самі гострі теми сучасності.
Відлига 60-х була узята нашим народом "з бою". Була в тому частка участі і наших героїв. "Смеханічний концерт" уперше показав Тарапуньку і Штепселя не дуетом конферанс'є, а основними виконавцями оригінальної п'єси, у якій вони були акторами і режисерами.
Слідом за виставою, яка витримала 2000 показів, пішла робота над двохсерійною кінокомедією, до наших днів звеселяюча глядача на телеекранах.
"Від і до" - історична комедія. Її головна думка полягає в тому, що всі наші сьогоднішні недоліки можуть обернутися в майбутньому великими лихами, думка досить серйозна для естрадного представлення. Але артистам вдалося донести її значно і яскраво. Це була вистава, яка укріпила на сценах країни унікальний і своєрідний театр Тарапуньки і Штепселя.
У наступній виставі "Турбуйтеся, будь ласка" простежується життя людини від народження до старості, закликаючи людину бути активною борцем з неправдою, несправедливістю підлістю і кар'єризмом.
Останній спектакль - остання подорож. Цього разу по звичайній квартирі, де проживає типова родина з її турботами радощами і смутками. Виявляється, і отут маса складних проблем. Особливо, якщо артисти проголосили в назві: "Моя хата не скраю". На одній з вистав цієї програми і загинув Юрій Тимошенко.
Завантажити реферат1 2