Сторінка
3

Генрік Ібсен (1828-1906)

Однак Хельмер намагається утримати дружину, нага­дуючи їй про «обов'язок перед чоловіком і дітьми», але у відповідь чує, що вона не тільки дружина і мати, а «пе­редусім людина, так само, як і ти,- або, принаймні, повинна стати людиною. Я повинна сама подумати про ці речі і спро­бувати розібратися в них».

Співчуваючи своїй героїні, Генрік Ібсен підкреслює, що люди повинні бути щирішими, добрішими, і тільки тоді буде віднайдено втрачений секрет сімейного щастя. Із п'єси видно, що цей секрет треба шукати не окремо кожному, а тільки разом.

Саме цю важливу соціально-психологічну проблему нашо­го віку - втрачений секрет сімейного щастя - ставить видат­ний норвезький драматург у своїй п'єсі «Ляльковий дім».

Генрік Ібсен — норвезький поет і драматург, фундатор соціально-психологічного напряму у сві­товій драматургії. Його творчість не тільки посіла чільне місце у літературі своєї епохи, але визна­чила напрямки розвитку літератури XX ст. Ще за життя драматурга його називали творцем аналі­тичної п'єси XIX століття, яка відроджувала тради­ції античної драматургії. В античній аналітичній драмі вся увага зосереджува­лась на розкритті таємниці, з'ясуванні подій, що відбувались задовго до початку дії п'єси. Така будова створює сильну сюжетну напругу. Аналізуючи ситуацію, відтворену на сцені, глядач ставить собі не тільки типове для дра­матичних творів питання «що буде?», але й питання «що було?». Глядача ціка­вить те, як розвиватимуться події, але не менше й те, що їх спричинило. П'є­сою, в якій найбільш послідовно виявились нові принципи драматурга, стала драма «Ляльковий дім». На перший погляд, головну увагу письменник зосе­редив на проблемі прав жінки, але будова драма, система образів перекон­ливо доводять, що доля головної героїні відбиває глибинні протиріччя сучас­ного драматургу суспільства.