Сторінка
2

Моє село - Прокурату

Наша церква Собор Пресвятої Діви Марії Збудована у 1889 році. Поруч стоїть дзвіниця з голосними дзвонами. В неділю, в свята і коли є потреба в будні дні, спішать до храму Божого люди. А особливо багатолюдно тут на свято Іллі. Милує око гуцульське вбрання – вишивані сорочки. Запаски, постільці, барвисті хустки, а також сучасний одяг.

Виповнилося вже десять років, як Україна стала на шлях Незалежності, на той шлях, про який могли тільки мріяти за який боролися наші діди і прадіди. Та довгожданий час настав, хоч є ще багато проблем. А згадкою про важкі часи боротьби за волю України, є могила Січовим Стрільцям , яка піднеслася на високому пагорбі, біля кам’яного мосту, що з’єднує береги річки Пістиньки. На могилі завжди стоять квіти, зеленіє барвінок, майорить синьо-жовтий прапор. Сюди приходять родичі загиблих, школярі, односельчани. Тут править священик службу в день Незалежності України, парафіяни приходять із фанами. Учасники художньої самодіяльності Народного дому Просвіти виконують стрілецькі пісні, декламують вірші. Молодь села активно відпочиває в домі Просвіти.

Фольклорний ансамбль “Барви Карпат” має звання народного, його учасники побували в багатьох містах України, а також брали участь на фестивалі в Польщі.

Також в центрі Прокурати знаходиться сільська Рада, куди щодня ідуть зі своїми проблемами потребами наші односельчани. Депутати до районної Ради, до обласної Ради беруть активну участь в розвитку нашого села. А розташовані поряд магазини в яких завжди широкий вибір різноманітного товару, свідчить про те, що про нас турбуються односельчани.

Неподалік школи знаходиться медпункт його працівники надають першу допомогу при захворюванні, обстежують, особливо дітей. Кожну дитину, яка народжується постійно відвідує фельдшер, робить прививши. А в великій, просторі аптеці, яка збудована не так вже й давно, можна придбати ліки.

А щоб зрозуміти чи вміють відпочивати і веселитись в Прокураті, треба все ж побувати на весіллі, оцінити гуцульську кухню, затанцювати, “гуцулку”, вслухатись в переливи обрядових гуцульських пісень. На Різдвяні свята поколядувати гуртом від хати до хати, пощедрувати на “Меланії” з меланкою, а н Великдень поспівати біля церкви гаївок, перепелоньок. Наше село Прокурава – намистинка Гуцульщини.

Моя Прокураво,

Ріден село,

Я тут народилася

Не дуже давно.

Люблю твої гори

І річку твою,

Твою незбагненну

Гуцульську красу.

Тебе я лелію,

Тобою радію,

З тобою сумую,

Тобою живу.

Моя Прокурава –

Гірська синява

Здається маленька

Гуцулка така

Працюють в нас люди

В них ріки умілі

Щира вдача, гарячі серця

Зовуть нас гуцули,

Напевне ви чули,

А наші гуцули умільці усі

Що хата, то килими,

Ліжники, ложки,

Ксе, що бажаєте

Тільки б був час.

Бо люблять життя

І люблять роботу,

Не вірите, що ж приїжджайте до нас

Гостинні в нас люди,

Гречні та файні

Чим хата багата

Тип приймемо вас

Моя Прокураво,

Моє и село .

Невже ти отак завжди цвіло

А були ж у тебе і гірші часи

Була стрілянина

Та тяжко було.

За волю Вкраїни

Вмирали діді і прадіди наші

Та волю зайшли .

Моя Прокураво,

Рідне село,

Біжуть в школу діти

Ти знов зацвіло.