Сторінка
3

Історія міста Коломиї

Коломийська читальня існувала протягом 50-60-х років, особли­во активізувала свою роботу із заснуванням в місті народовцями в 1875 році філії товариства "Просвіта".

Протягом кінця XIX — початку XX ст. члени "Просвіти" дуже багато зробили у національному вихованні коломиян.

Коломийська "Просвіта" допомагала українцям відкривати очі на реакційну діяльність місцевих москвофілів, організовувала вечори пам'ятних дат, поширювала українську класичну літературу серед населення, засновувала філії свого товариства по передмістях і в навколишніх селах.

Із побудовою Народного дому в Коломиї тут зосередився весь просвітянський рух. В ньому працювали члени "Просвіти" із середмістя, українська еліта з числа гімназійних професорів, вчителів народних і професійних шкіл, частина адвокатів, священиків греко-католицької церкви і прості міщани-патріоти.

Протягом кінця XIX — на початку XX ст. читальні "Просвіти" засновувались на передмістях Коломиї і в навколишніх селах. В 1906 — 1907 роках така читальня працювала на Кутському передмісті — 57 членів на чолі з головою, гімназійним професором Йосифом Кузьмою. Читальня "Просвіти" діяла в Шепарівцях, мала 75 членів, Зголова — Петро Грицьків.

Передміські українські читальні "Просвіти" працювали на ос­нові затверджених статутів. Кількість їх членів зростала з кожним роком, періодично обирались голови цих освітньо-культурних уста­нов.

У передміських філіях читалень комплектувались бібліотечні фонди з різних українських видань. Тут проводилась велика куль­турно-освітня робота, читались і випозичались книги, велись бесіди з історії України, різних господарських справ, організовувалась підготовка до проведення національних свят, особливо в час, коли українська Коломия готувалась до відзначення 100-х роковин з дня народження Маркіяна Шашкевича (1911 р.) та 100-річчя народжен­ня Тараса Шевченка.