Сторінка
2
Влітку 1932 року звичайну організацію соціальних служб було замінено надзвичайними , більш потужними . Діючої системи надходження грошей було недосить . В 1930 році , Нью-Йорку щомісяця було потрібно майже 1 мільйон доларів (для допомоги) , три роки потому 15-16 мільйонів доларів . З 1930 по 1933 рік , асигнування на соціальні потреби в Буфало зросли з 1.395.000 (1\22 частина місцевого бюджету) до 3.821.000 (1\3 частина місцевого бюджету) . За цей же період в Мінеаполісі індекс допомоги підскочив зі 150 до 1500 пунктів . Тількі за першій рік кризи витрати на допомогу у 60 містах з населенням більше 100 тис. Збільшились на 92,3 % а у 30 містах з населенням не менш 30 тис. чоловік за два роки (1929-1931) на 217% . З квітня 1932 року по квітень 1933 року розмір допомоги із громадських джерел в цілому по державі зріс на 105 % . Витрати на громадські потреби добряче підірвали муніципальні бюджети . Наприкінці 1932-го року Нью-Йорк , Чікаго , Мілуокі , Цінцінаті , Клівленд , Атланта , Дархем та інші , вичерпали повноваження що до підвищення податків та боргових зобов’язань . Одже , незаможні могли розраховувати тільки на благодійність , якої явно було не достатньо , а знайти роботу було майже не можливо .
До 1932 року промислове виробництво в США зменшилось у цілому на 46% , а по окремим галузям значно більше . Так виробництво чавуна – на 79% , сталі – на 76% , автомобілів – на 80% . Обсяг залізничних перевезеннь зменшився на 52,7 % . Із 279 існуючих домн працювали тільки 44 . Збитки корпорацій тільки за 1932 рік перейшли межу 3 мільйонів доларів . За три роки кризи було визнано банкрутами 5761 банк з суммою вкладів 5 млрд. долларів .
Аграрну кризу яка почалась ще у 1920-1921 роках к 1929 року ще не бкло подалано . Нове і дуже стрімке падіння цін відкинуло найменш забезпечені слої фермерства до самої крайньої межі . У результаті кризи , валовий прибуток американських фермерів впав з 13,8 млрд. долларів у 1929 році , до 6 млрд. долларів у 1932 році . Завдяки кризі держава опинилась на рівні 1911 року.
Внутрішня політика Г.Гувера .
Президент Гувер був категорично проти допомоги безробітним зі збоку держави , він вважав , що ця допомога “Підірве віру населення у свої сили” і “послабить стійкість американського характера” . Одже , усю допомогу зголоднілим було звалено на плечі благодійних організацій . Червоний Хрест та інші схожі благодійні суспільства були зобов’зані збирати гроші серед меценатів .
Для того щоб гальмувати подальшій зріст безробіття , було прийнято рішення видати новий іміграційний закон , котрий перекрив би кордон для безробітних із інших держав . Цей закон набув чинності у липні 1929 року . На його підставі , кожна держава мала свою квоту , пропорційну національному складу усього населення США у 1920 році . Але цей закон аж ніяк не вплинув на економіку .
Ще у 1928 році відчувалось наближення аграрної кризи . Одже на передвиборній компанії Г.Гувер обіцяв розібратися з цим питанням . І він таки розібрався , прийнявши фермерський закон 15.06.1929 року . Відповідно до нового закону , було створено Федеральне фермерське бюро , яке повинно було допомогати фермерам шляхом регулювання цін на сільськогосподарські продукти . Регулювання цін повинно було здійснюватись завдяки закупівлі фермерським бюро надлишків виробництва , тим самим знижуючи пропозицію і підвищуючи попит . На усі потреби , бюро отримало 500 млн. долларів . Також бюро повинно було видавати кредити фермерським кооперативним організаціям , котрі в свою чергу мали змогу кредитувати малих фермерів .
Не пройшло й два роки , як усі фонди бюро було вичерпано . А ціни на пшеницю продовжували падати . Восени 1931 року на складах і зерносховищах фермерського бюро знаходилось майже 250 млн. бушелей пшениці . Одже , фермерське бюро виявилось безсильним перед обличчям кризи .
Криза примусила Г.Гувера відступити від своїх переконань . Перші кроки державного втручання були зроблені Гувером наприкінці 1929 року . 5 грудня президент зібрав керівників провідних банків та трестів для розробки нової програми оздоровлення американської економіки . На цьому засіданні було прийнято рішення вкласти нові капітали в економіку США , і тим самим подолати кризу . Ця програма , як і інші , виявилась неефективною .
Гувером було зроблено ще багато спроб врегулювати економіку , але усі вони були не зовсім правильними . Одже , адміністрації Гувера не вдалося подолати кризу .
Вступ у повноваження президента Ф.Д.Рузвельта
Враховуючи ситуацію , губернатор Ф.Д.Рузвельт в листі законодавцям штата від 07 січня 1931 року , обіцяв що його адміністрація – “стане на путь невідкладної допомоги” , не дивлячись на те що матеріальна допомога по безробіттю “суперечить не тільки усім принципам соціальної політики , а і усім принципам американського громадянства та здорового державного управління .”
Одже , коли прийшов до влади , Ф.Д.Рузвельт одразу ж розпочав аналізувати і шукати методи боротьби із кризою . Ще на передвиборній кампанії , Ф.Д.Рузвельт казав , що державі та народу потрібно йти “новим курсом” , одже , і программа Ф.Д.Рузвельта по лікуванню економіки отримала ім’я “Новій курс”.
Однак , перед прийняттям своїх повноважень у Ф.Д.Рузвельта не було геть ніякої програми по оздоровленню економіки . Уся його программа (як потім свідчило його оточення) знаходилась у маленькій записній книжці у вигляді нотаток . Адже результати були більш ніж кращими .
Повертаючись до передумов впровадження “Нового курсу” , можна сказати що основною причиною звісно-ж була економічна криза , яка з кожним днем була все глибшою . На мою думку , без рішучих змін у державному устрію , та зміни відношення держави до громадських справ , було не можливо . Економіку потрібно було лікувати . А повинен був займатись лікуванням саме уряд . Всеж - такі основна функція держави це регулювання суспільних відносин , а у США була політика державного “не втручання” . І доки Ф.Д.Рузвельт не змінив відношення держави до суспільства та внутрішню політику , криза продовжувалась .
2. Суть «Нового курсу» Ф.Д.Рузвельта .
Нова адміністрація та конгрес перш за все були змушені розібратися з банківсько-фінінсними проблемами . На початку березня 1933 року банки припинили функціонувати . Президент був змушений оголосити надзвичайне положення і зачинити усі банки .
Надзвичайну сесію конгреса було перенесено з 9 березня на 6 , а в перші години своєї діяльності , конгрес прийняв надзвичайний банківський закон . Невдовзі , 10 березня , президент видав наказ , який забезпечував встановлення абсолютного державного контролю над золотом . Цей указ не давав змоги вивезти його за кордон , та займатися спекуляцією золота . Уряд отримав матеріальну змогу декретувати золотий зміст доллара , чим згодом і скористався . Розширив державне втручання в банківську сферу , уряд прийняв рішення почати відродження вже с 13 березня . В цей день було відкрито 12 центральних банків Федеральної резервної системи (ФРС) . Вранці , ще 250 банків у різних містах було визнано “здоровими” , а 15 березня стали до роботи усі без вийнятку банки .
Завантажити реферат