Сторінка
2
Попри втрату людських ресурсів через війну та приплив некозацьких і неукраїнських елементів, карабінерські полки все ж таки зберегли певні українські риси 2. Їхньою серцевиною все ж таки були українська старшина й козаки, які ще пам’ятали свою службу в Гетьманщині. За часів Павла І, однак, ці полки були скасовані, бо становили непотрібну проміжну стадію між легкою й важкою кавалерією 3. Таким чином, роль карабінерів як перехідного етапу В інтеграції збройних сил Гетьманщини в імперську систему була вичерпана. Наступні військові формування вже організовувалися лише згідно із загальноімперськими стандартними нормами.
Пізніше було багато спроб відновити на території Гетьманщини спеціальні козацькі загони. Зростання напруження в Польщі протягом 1794 р. підштовхнуло до створення полку козацьких стрільців, що, зрештою, 1796 р. був ліквідований 4.
Подібних прикладів не бракувало і в XIX ст.: у критичних ситуаціях (1812 і 1831 рр.) на короткий період створювали козацькі загони як нерегулярні збройні утворення. Коли криза минала, загони відразу ж розформовували. Ці ефемерні спроби були, в найкращому випадку, тільки слабким відлунням військового минулого Гетьманщини. Наприкінці XVIII ст. в колишній Гетьманщині система й організація набору вже нічим не відрізнялися від загальноімперських, а розташовані там військові підрозділи вже не мали жодного зв’язку з традиціями козацької України.
Література:
1. Аболихин Б.С. Украинское ополчение 1812 г. // Исторические записки.— № 72.— М., 1962.
2. Багалей Д. Магдебургское право в городах Левобережной Малороссии // Журнал Министерства народного просвещения.— 1892.— № 3.— С. 1-56.
3. Василенко М.Н. Г.Н.Теплов і його «Записка о непорядках в Малороссии» // Записки Українського наукового товариства в Києві.—1912.— Т. 9.— С. 13-23.
4. Грушевский М. Об украинской историографии XVII века. Несколько сообщений // Bulletin de l’Academie des Sciences de l’URSS. Classe des Sciences Sociales.— M., 1934.— П. 215 — 233.
5. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. 2-е вид.— Вінніпег, 1962.
6. Грушевський М. Історія України-Руси. 2-е вид. В 10 т.— Нью-Йорк, 1954-1958. — Т. 6-10.
7. Дорошенко Д. Нарис історії України. В 2 т.— Варшава, 1933.
8. Дорошенко Д. Нарис історії України.— 2-е вид. В 2 т.— Мюнхен, 1966.
9. Історія Русів / Під ред. О.Оглоблина.— Нью-Йорк, 1966.
10. Історія селянства Української РСР. В 2 т.— К., 1967.
11. Клименко П. Місто і територія на Україні за часів Гетьманщини (1654-1767 рр.) // ЗІФВ ВУАН.— 1926.— Т. 7-8.— С. 308-357.
12. Литвиненко МА. Джерела історії України XVIII ст.— Харків, 1970.
13. Нечипоренко П. До характеристики податкової політики уряду Єлисавети // Записки Українського наукового товариства в Київі.—1927.— Т. 26.— С. 44-47.
14. Оглоблин О. До історії української політичної думки на початку XVIII віку // ЗІФВ ВУАН.— Т. 19.— 1929.— С. 231 — 241.
1 2