Сторінка
2

Соціально-правовий інституціалізм Дж. Коммонса. Економічні погляди І. Вишенвського. Соціально-економічні погляди С. Подольського

Капіталістична економіка у Коммонса наберає якогось містичного, нереального характеру. З аналізу випадає не лише виробництво, але і ринок та обмін. А підмінюється все це лише " очікуванням майбутніх сприятливих угод".

Інституційну економіку Коммонс трактує так:"інституційна економіка – це економіка "регульованого капіталізму", "адміністративного капіталізму", або "розумного капіталізму"". Такі характеристики зв’язані з визначенням ролі держави в капіталістичному суспільстві. Держава повинна забезпечувати управління розвитком капіталістичної економіки, регулюванням конфліктів як між окремими капіталістами так і між капіталістами і робітниками.

Неминучість конфліктів у сфері трудових відносин Коммонс не тільки визнавав, а й висував теорії їх вирішення. Наприклад: марксистському вченню про класову боротьбу він протиставив теорію "соціального конфлікту". Антагоністичного характеру соціальні конфлікти не мають. Проблема полягає в опрацюванні задовільних правил регламентації.

Хоча Коммонс в молодості і був радикалом, він не домагався зміни капіталістичних відносин, а тільки прагнув розумного вирішенні конфліктів у суспільстві.

2. Економічні погляди І. Вишенського.

В 80-тих роках XYI ст. у ході боротьби проти унії та католицизму виникла так тоді названа полемічна література, яка в своїх аспектах стосується економічних проблем. Важливими творами якої були твори Івана Вишенського (1545/50 – 20-ті роки XYIIст.). Вишенський у своїх працях наголошував на проблемах соціальної рівності. "Будь-яке багатство, яким володіють пани і духовенство і яке вони "пожирають", створене "працею і потом" кріпаків"-говорить Вишенський. Основні форми з допомогою яких здійснювалось привласннення результатів праці невільників, селян і ремісників: панщину, оброк, податі, торговельний та лихварський прибуток і інші, -- показав Вишенський. На його думку , із зростанням багатства та розкошів панів, шляхти та торговців одночасно посилюються злигодні кріпаків, бідняків, селян. Іван Вишенський зрозумів, що саме від земних несправедливостей, а не від природи, і не від Бога походить майново-соціальна нерівність. На формування та розвиток самосвідомості українського народу, на розгортання національно-визвольної боротьби на чолі з Богданом Хмельницьким, справили великий вплив саме полемічні твори і серед них і твори Івана Вишенського.

3. Соціально-економічні погляди С. Подолинського.

Сергій Андрійович Подолинський (1850 – 1891 ) – представник революційно-демократичного напряму. Народився Подолинськи в сім’ї багатого поміщика Київської губернії. У 1871 р. закінчив Київський університет в якому він навчався на природничомі факультеті. Після цього виїхав за кордон, де познайомився з Лавровим і брав участь у підготовці та виданні журналу "Вперед". У Лондоні у 1875 р. Подолинський познайомився з К. Марксом і Ф. Енгельсом. Разом з галичаниним О. Терлецьким у 1875р. організував у Відні видання соціалістичної літератури, яка широко використовувалась народниками в революційній діяльності. Було видано такі праці: C. Подолинського " Парова машина", Ф. Волховського "Правдиве слово хлібороба до своїх земляків" та інші.

У1876 р. Подолинський захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини у Бреславському університеті, після чого деякий час прожив на Україні. У 1877 р. остаточно виїхав за кордон і оселився у Франції у Монпельє. Після чого опублікував результати своєї плідної праці, серед яких : у 1879 р. "Життя і здоров’я людей на Україні", у 1880 р. - "Ремесла і фабрики на Україні", яка стала першою спробою застосування економічних вчень К. Маркса.

С. Подолинський констатує розвиток капіталізму в Росії. Він показує, що капіталізм в Україні і Росії проходить у своєму розвитку "ремесло, мануфактуру та великий фабричний здобуток".

Підкреслює прогресивність капіталізму в порівнянні з феодалізмом. Критикує і виступає проти його економічних основ, а саме – приватної власності на засоби виробництва. На підставах капіталістичного користування продуктами неоплаченої праці робітників, він робить висновок про необхідність знищення капіталізму. Капіталізм він пропонує замінити соціалізмом, який створює потрібні умови для розвитку продуктивних сил відповідає вимигам моралі.

С. Подолинський популяризував економічні вчення К. Маркса. Особливу увагу в своїх дослідженнях приділяє теорії додаткової вартості.

Та незавжди викладаючи економічні вчення К. Маркса С. Подолинський був послідовний, а інколи допускався помилок. Саме із його праць широкі кола українських громад ознайомлювалися з економічними вченнями К. Маркса.

У 1880 р. опаублікувавши статю "Труд человека и ево отношение к распределению єнергии" у журналі "Слово" , в якій Подолинський намагався знайти природно-наукові основи соціалізму.

Керуючись постулатом про єдність сили та кількісну сталу енергію, стверджував, що енергія всесвіту є постійною, тільки нерівномірно розподілена. "Праця – це споживання механічної та психологічної роботи, що нагромадження в організмі, яке має результатом збільшення кількостіц перетворюваної енергії на земній поверхні" – стверджує Подолинський. Виходячи з цього він намагається відповісти на питання: який спосіб виробництва є найсприятливішим.