Сторінка
1

Кембріджська економічна школа. Економічні погляди А.Маршала

У 90-х роках ХIХ ст. в Англії сформувалася так звана кембріджська економічна школа,засновником якої був Альфред Маршал (1842-1924).Ця школа за своїм впливом на економічну думку не поступалася австрійській і започаткувала так званий неокласичний напрям. Навукові заслуги Маршала в царині єкономіки на Заході іноді навіть порівнювали з відкриттями Коперника в астрономії.

Автор відомої праці “Принципи політичної економії”.Саме він ввів у вживання такий термін як “єкономікс”підкресливши тим самим своє розуміння предмету єкономічної науки.

На його думку цей термін повніше відображує предмет дослідження.Економічна наука досліджує економічні аспекти і умови суспільного життя ,спонукальні мотиви економічної діяльності.Будучи наукою лише прикладною вона не може ігнорувати питання практики,але питання економічної політики не є її предметом.Економічне життя повинне розглядатись без політичних впливів , без державного втручання.

Істини ,розроблені класиками ,”будуть зберігати своє значееня ,поки існує світ”,визнавав Маршал.Але багато з положень,потребують уточнення і більш повного усвідомлення з урахуванням змінившихся умов.

Серед економістів йшли дискусії навколо того ,що є джерелом вартості – затрати праці , корисність , виробничі фактори ?Маршал перевів спори в іншу плошину,прийшовши до висновку,що не треба шукати джерело цінності,а досліджувати фактори ,які визначають ціни,їх рівень,динаміку.

Концепція Маршала виявилася свого роду компромісом між різними напрямками економічної науки .Основна ідея,висунута їм полягає в переключенні зусиль з теоретичних суперечок навколо вартості вивчення проблем взаємодії попиту та пропозиції як сил , визначаючих процеси ,які відбуіаються на ринку.

Маршал глибоко проаналізував , як складаються і взаємодіють попит і пропозиція,ввів нові категорії і поняття,запропонував “компромісну” теорію вартості.Економічна наука вивчає не тільки природу багатства,а й головним чином мотиви , які породжують , господарську діяльність.Гроші вимірюють інтенсивність стимулів ,які спонукають людину до дії,прийняття рішення.Аналіз поведінки індивидів покладений в основу “Принципів політичної еконогмії”.

“Принципів політичної еконогмії” заложили основу неокласичній теорії.Увага автора зконцентрована на аналізі діяльності конкретного господарського механізму.Механізм рикової економіки досліджується перш за все на мікро рівні,а потім – на макрорівні.

“При рівних умовах”

Подібно тому як на дошці із шахматами навряд чи можна зустріти дві однакові партії,так і в економічній діяльності не буває повтору господарських комбінацій. Використовуючи таке порівняння Маршал звертає увагу на багатозначність рухомість причинно-наслідкових зв`язків ,на специфіку економічних законів ,діючих,як правило,у вигляді тенденцій.

Економічні закони – це не точні закони механіки,їх можна скоріш порівняти із законами приливів і відпливів.Закони економіки дуже специфічні ,що ускладнює пошук істини,потребує використання відповідних методів.

У відповідності до методу Маршала ,спочатку , потрібно виділити головні причини і виключити вплив інших факторів.

На другому етапі залучуються і досліджуються нові фактори.Скажімо, враховуються попит і пропозиція по різним категоріям товарів.Розглядаються сили ,які впливають на рух попиту і цін.Наприклад,вивчаються коливання цін на рибу під впливом конюктури ,погодних умов.

Метод Маршала – метод частинної рівноваги.Він розуміє відому уиовність і обмеженість прибутку, який передбачає абстрагування факторів,які у данний часне грають визначеної ролі.вторинні фактори , які ізкажають загальну картину , розмішуються в особливий запасник,який називають “при рівних умовах”Всі економічні фактори мають одну причину – ціну,яка є свого роду магнітом.Маршал намагається аналізувати економічні проблеми згідно з реальними умовами економічного життя.Його праця насичена прикладами з,порівняннями,взятими з практики.Теоретичний підхід він намагається сумістити з історичним.Разом з тим використовувані ним методи аналізу дещо спрошують ,схематизують реальну дійсність.

Негативний нахил кривої попиту.

Економічна наука ,як писав Маршал , ставить за свою ціль по-перше, придбати знання для самої себе,по-друге,полити світло на практичні питання.

Маршал докоряв Рікардо за черезмірну увагу до вартості і недостатню увагу до аналізу попиту. Саме аналіз потреб,корисності і попиту висувається у ролі головної , визночаючої задачі економічної науки.

В основі попиту лежить корисність.Маршал писав про закон спадаючої корисності як про звичайну властивість людської натури.

Збільшення кількості блага знижує корисність його граничної одиниці.Крива попиту ,як правило, повинна мати негативний нахил.

За Маршалом ,загальний закон попиту звучить так: кількість товару, на який пред`являється попит , зростає при зниженні ціни і скорочується при її підвишенні.

Поняття еластичності

Крутизна кривої попиту на різні товари неоднакова.У одних вона знижується круто у інших – опускається порівняно плавно.

Поняття “еластичності попиту” – відношення динаміки попиту до динаміки цін – ввів в практику економічногот аналізу Маршал.

Кожний товар характеризується своєю кривою попиту.Попит на пшеницю мало еластичний:сильне зниження цін не викличе різкого спаду попиту.Попит на фрукти,рибу досить еластичний:всяке зниження цін на ці продукти викличе збільшення попиту.

У Маршала граничною ціною попиту є ціна, за яку було придбано останній куплений товар.

В теорію ціноутворення Маршал ввів фактор часу.Корисність і попит мають вирішальну роль в короткостроковому періоді.Реальні видатки виробництва мають вирішальну роль в довгостроковому періоді.Якщо виробник не покриває видатки , то це буде викликати скорочення виробництва до тих пір поки,не встановиться рівновага.

“Два леза ножиць”

Маршал запропонував використовувати поняття врівноваженої ціни.Коли “ціна попиту дорівнює ціні пропозиції,обєм виробництва на виявляє тенденції ні до збільшення,ні до зниження; спостерігається рівновага.”

Підхід Маршала до трактування ціни та проблемі ціноутворення спирається як на теорію виробничих видатків, так іна положення австрійської школи рпо граничну корисність.Він писав: “Принцип видатків виробництва і принцип граничної кориснрсті без сумніву є складовими частинами одного загального закону попиту іпропозиції;кожний з них можна порівняти з одним із лез ножиць.”

Керівництво по поведінці в практичному житті.