Сторінка
2
По-друге, він бачив загальну сукупність індивідів, егоїстичних за своєю сутністю, і єдиною ланкою, яка поєднує їх в систему, вважав розподіл праці, що виник із-за природньої схильності людини до обміну.
В теорії розподілу праці А.Сміт відобразив тенденцію до развитку машиного виробництва. Він стверджував, що об’єм виробництва і споживання продуктів визначається двома головними факторами: відсотком населення, яке зайняте продуктивною працею, і рівнем продуктивності праці.
Будучи об’єктивним спостерігачем‚ він відобразив процес перетворення робітника в спеціалізовану машину, різке погіршення умов його праці. Щоб перервати дану тенденцію, що загрожувала виродженням значного числа населення, А.Сміт був згодний також застосувати допомогу держави, хоч і в принципі був проти втручання її в економіку.
Однак А.Сміт не помічав принципової відмінності між розподілом праці всередині мануфактури і розподілом праці в суспільстві, між підприємствами і галузями. Все суспільство бачилося йому гігантською мануфактурою, а розподіл праці - всезагальною формою співробітництва індивідів.
Теорія грошей.
Тема грошей органічно пов’язана з темою розподілу праці, так як у А.Сміта гроші виступають в якості засобу обміну («великого колеса обігу».
А.Сміт підкреслював‚ про стихійне винекнення грошей як специфічного товару. Він вилучає гроші і кредит із потреб виробництва, бачить їх підлеглу роль. Але Сміт недооцінював зворотний вплив грошово-кредитних факторів на ваиробництво. Слабкою ланкою в концепції грошей було і заниження інших їх функцій. Кредит А.Сміт розглядав лише як засіб активізації капіталу.
Підводячи підсумок, можна сказати, що багато чого у А.Сміта, як в теорії розподілу , так і в теорії грошей, вірно і зараз. Однак‚ головною помилкою А.Сміта стало припущення, що розподіл праці виник із-за обміну, а не навпаки. Концепція грошей, його трактовка їх виникнення в результаті дії стихійних сил обміну, розуміння грошей як товару, представляє собою серйозне досягнення економічної науки того часу.
Теорія вартості.
В основу власного дослідження А.Сміт поклав трудову теорію вартості, рахуючи закономірним‚ визначення вартості витраченою працею‚ і обмін товарів‚ відповідно закладеного в цей обмін‚ кількості праці. Їм була здійснена спроба аналізу реальної системи грошово-товарного обміну і ціноутворення‚ в умовах капіталізму вільної конкуренції.
А.Сміт визначив і розмежував споживчу і мінову вартість товару. «Слово «вартість» - писав він, - має два різні значення: інколи воно означає корисність будь-якого предмета, а інколи, можливість придбання інших предметів, яке дає володіння цим предметом. Першу можна назвати споживчою вартістю, другу- міновою вартістю». При цьому для А.Сміта характерно визначення вартості тільки кількістю праці, але в аналізі ціни на товар, він коливається між різними визна-ченнями мінової вартості:
· вартістю товару є витрачена на його виробництвво праця;
· вартістю товару є праця, на яку може бути куплений товар.
Таке положення вірне тільки в умовах простого товарного виробництва. При капіталізмі ж‚ має місце протилежне явище: кількість праці, яка виражена товаром, в результаті операції купівлі-продажу одержує в свою власність‚ ще більшу кількість праці.
А.Сміт вважає, що в обміні, при капіталістичних формах господарства, загальний закон рівноцінності товарів втрачає свою силу. Він приходить до висновку, що в умовах капіталізму робочий час перестає бути постійною мірою, який регулює вартість товару. Тому‚ для умов капіталізму йому прийшлося сконструювати іншу теорію, згідно якої вартість товару утворюється шляхом додавання заробітної платні, прибутку і ренти, що припадають на одиницю товару. Але ця теорія не враховувала постійний капітал.
Раціональним зерном в концепції вартості А.Сміта стало розуміння, що величина вартості визначається не фактичними витратами праці окремого товаровиробника, а тими витратами, які в середньому необхідні для даного стану виробництва. Він також зауважував‚ що кваліфікована і складна праця створює за одиницю часу більше вартості, ніж некваліфікована і проста, і може бути зведена до останьої за допомогою коефіцієнтів.
Про подальший розвиток А.Смітом теорії вартості свідчило‚ розмежування природньої і ринкової цін товару, причому перша розумілась спочатку‚ як грошове вираження вартості. А.Сміт писав, що природня ціна товару «як би представляє собою центральну ціну, до якої постійно тяжіють ціни всіх товарів». Цим він започаткував дослідження конкретних факторів, що викликали відхилення цін від вартості.
В цілому ж погляди А.Сміта на співвідношення між вартістю і доходами‚ характеризуються подвійністю і протиріччями, що являється наслідком дуалізму його методології
Вчення про заробітну плату.
Визначаючи заробітну плату, А.Сміт розглядав два стани суспіль-ства: при простому і капіталістичному товарному виробництві. В умо-вах першого він вважав заробітну плату рівну вартості виробленого товару. При другому способі виробництва‚ він зауважує, що робітник вже не одержує вартість всьго продукта своєї праці, тому і розрізняє різні суми заробітної плати. Найнижчу межу заробітної плати‚ А.Сміт називає фізичним мінімумом, стверджуючи, що подальше зниження собівартості робочої сили приведе до вимирання «раси цих робітників». Однак‚ він вважав, що стихійний ринковий механізм стримує природню (середню, нормальну) зарплату, яка в декілька разів вище фізичного мінімума. Значне підвищення цієї зарплатні, викликає зростання населення, що збільшить конкуренцію серед робітників і знову приведе до зменшення заробітної платні. В протилежному випадку‚ при зменшені зарплатні і відповідно, народжуваності, виникає конкуренція серед підприємців‚ що знову приведе до встановлення середньої заробітної плати. Таке розуміння відповідало загальному уявленню А.Сміта‚ про роль вільного ринку у встановленні відповідної економічної рівноваги.
А.Сміт підкреслює важливу роль, яку відіграє зарплата у житті держави, поділяючи країни на три групи:
Інші реферати на тему «Історія економічних вчень»:
Історія економічних вчень
Проблеми економічного розвитку України в період незалежності
Україна і світ у період індустріального розвитку: особливості соціально-економічного життя
Економічне вчення Д.Рікардо. Математична школа: В.Парето, Л.Вальрас. Соціально-правовий інституціоналізм Дж.Колюнса
Біографія А. Сміта. А. Сміт як засновник цілісної системи економічної науки