Сторінка
3
Вказані фази життєвого циклу товару з погляду тривалості й віддачі вкладеного капіталу можуть бути поліпшені підприємством, якщо ним буде вжито відповідних заходів для:
— скорочення часу на введення товару на ринок;
— прискорення процесу зростання;
— подовження фази зрілості на якнайдовший термін;
— сповільнення фази занепаду.
Фінансові цілі підприємства на окремих етапах життєвого циклу товару будуть неоднакові. Так, на етапі розроблення основною метою є беззбитковість; на етапі введення — отримання прибутку за рахунок реалізації товару; на етапі зростання — отримання максимального прибутку; на етапі зрілості — отримання прибутку за рахунок скорочення витрат виробництва; на етапі насичення й занепаду — скорочення витрат за зменшення обсягів реалізації.
Маркетингове дослідження передбачає ретельний вибір об’єкта дослідження, мети й завдань дослідження, а також послідовності їх виконання.
На початковому етапі дослідження важливо знати, на якому ринку підприємство буде представляти свої товари або послуги. Ринок визначає процеси обміну, купівлі-продажу, наявність відповідних покупців і продавців, а також цілі фірми: які товари потрібно виробляти й за якою ціною їх продавати.
Ринки можуть розширюватися й зменшуватися залежно від купівельної спроможності, мірилом якої можуть бути гроші та наявність продавців.
Ринки можуть бути поділені на окремі сектори (сегменти). Кожний сектор може, у свою чергу, розглядатися як ринок, що має своєрідну структуру попиту та пропозиції.
Ринки можна сегментувати за такими критеріями:
· використанням товару;
· поведінкою покупця;
· фізичними властивостями товару;
· суспільному відношенню (ринок предметів першої необхідності або ринок предметів розкоші);
· демографічною ознакою;
· географічною ознакою;
· видами сировини.
Ринки також можуть бути товарами промислового призначення, проміжних продавців, бюджетних організацій та ін.
Дослідження ринку передбачає оцінку попиту й пропозиції на товари та послуги. Недостатній або неточний аналіз попиту може призвести до створення зайвих потужностей, а в подальшому — до їх нераціонального використання. При цьому в маркетингу заведено вважати попит на товар або послугу платоспроможною потребою. Тому попитом є не кожна потреба в якому-небудь товарі або послузі.
Обсяг ринкового попиту в кожний конкретний момент може бути неоднаковим та охоплювати певну частку ємності ринку, яку можна розрахувати за формулою:
V = Q + Z + I + Е + E0 + I0,
де Q — обсяг національного виробництва даного товару;
Z — залишки товарних запасів;
I — імпорт;
Е — експорт;
Е0 — непрямий експорт;
I0 — непрямий імпорт.
Непрямі експорт та імпорт ураховують використання даного товару в іншому виробі, вивезеному (увезеному) за кордон (з-за кордону).
Попит і ємність ринку залежать від його структури, еластичності попиту за цінами, життєвого циклу товарів і послуг, каналів розподілу, темпів зростання споживання, конкуренції постачальників аналогічних товарів. Ця багатофакторна залежність робить оцінку попиту досить складним процесом. Оскільки споживачі неохоче діляться інформацією про структуру попиту, переваги й гнучкість ринку і, у той самий час, статистична інформація про вплив різних чинників на попит не завжди відображає дійсний стан справ, використовується сукупність методів прогнозування, кожний з яких має певні переваги та вади.
Методи прогнозування бувають:
¨ евристичні;
¨ экстраполяційні;
¨ експертні.
Найпоширеніші экстраполяційні, або нормативно статистико-екстраполяційні, методи й метод експертних оцінок.
Нормативний метод є прийнятним для галузей, де асортимент видів матеріалів, що використовуються, або комплектуючих виробів відносно невеликий і обчислюється в натуральних показниках. Для визначення перспективної потреби нормативним методом необхідне знання галузевої потреби в конкретних виробах і споживаних для його виготовлення матеріалах. Будь-яке відхилення від нормативу споживання може спотворити прогноз.
У загальному вигляді норматив потреби в t-му році за даного методу розрахунку споживання можна подати в такому вигляді:
В = В0 (A1, А2, А3, …, Аn),
де В0 — норматив потреби в базисному році;
A1, А2, А3, …, Аn — коефіцієнти, які враховують вплив різних факторів на норматив споживання в t-му році.
Отриманий таким методом прогноз має бути критично оцінений споживачем продукції й постановником завдання.
Якщо прогноз спирається не на об’єктивні дані, а на думки окремих експертів (працівників підприємства), що беруть участь у розробленні даного товару, а також менеджерів та ін., то для зменшення ризику суб’єктивності особистої думки окремих експертів використовують метод Дельфі. Згідно з цим методом, експерти групи формують свої думки анонімно, на основі заздалегідь виданих їм анкет. Потім заповнені анкети обробляють і розраховують медіанне (середнє) міркування; його доводять до всіх учасників, від яких потрібно викласти власні міркування з урахуванням отриманого групового результату. Вірогідне значення попиту на товари звичайно оцінюють за два тури.
Після того як визначені значення попиту й пропозиції на конкретному ринку, необхідно провести порівняльний аналіз конкурентів для обґрунтування стратегії проекту.
Діючих і потенційних конкурентів виявляють двома способами. Перший пов’язаний з оцінкою попиту, що задовольняється на ринку основними фірмами-конкурентами за видами продукції. Унаслідок вказаного підходу виділять групи певної продукції, яка задовольняє ті або інші потреби ринку.
Другий спосіб орієнтований на оцінку конкурентів за типом обраних ними стратегій виробничо-збутової діяльності. Як правило, ураховуються фірми, які взяли на озброєння стратегії в таких напрямах:
— експансія на ринку;
— цінова політика;
— політика якості;
— технологія.
У ринковій економіці остаточне рішення, які товари будуть купуватися на певному ринку, належить покупцеві. Тому підприємство, нарівні з іншими міркуваннями з приводу конкурентної поведінки, повинне особливу увагу приділити питанням цінової політики.
У підприємництві ціна товару є основним фактором просування товару на ринок, усунення конкурентів і вирішення завдань, пов’язаних з рентабельністю, ефективним інвестуванням капіталу в різні нові сфери виробництва та споживання.
Ціна є складовою комплексу маркетингу (реклама, стимулювання збуту, дослідження ринку).
Відомо, що ціна безпосередньо визначає рівень попиту й обсяг продажу. Дуже висока або низька ціна негативно позначаються на ефективності діяльності фірми.