Сторінка
7

Оцінка умов розміщення виробництва

¨ економія вільного часу населення.

У вартісній оцінці соціальних результатів ураховується тільки їхнє самостійне значення. Зміни витрат на виплату допомоги у зв’язку з хворобою та безробіттям і т. п. ураховуються в розрахунках ефективності в загальному порядку, а у вартісній оцінці соціальних результатів їх не беруть до уваги.

Вплив реалізації проекту на зміну умов праці працівників оцінюється в балах за окремими санітарно-гігієнічними та психофізіологічними елементами умов праці. Для оцінювання вдоволення працівників умовами праці можуть використовуватися також дані соціологічних опитувань. У випадку, якщо реалізація проекту приводить до зміни умов праці на сторонніх підприємствах (наприклад, на підприємствах, що споживають готову продукцію підвищеної якості), вплив цих змін ураховується в складі непрямого фінансового ефекту по цих підприємствах.

Реалізація проекту може бути пов’язана з необхідністю поліпшення житлових і культурно-побутових умов працівників, наприклад, через надання їм (безкоштовно або на пільгових умовах) житла, будівництво деяких (що датуються або самоокупних) об’єктів культурно-побутового призначення і т. п. Витрати на спорудження або придбання відповідних об’єктів включаються до складу витрат за проектом і враховуються за визначення ефективності в загальному порядку. Доходи від цих об’єктів (частина вартості житла, оплачувана на виплат, виручка підприємств побутового обслуговування і т.п.) ураховуються в складі результатів проекту. Крім того, у розрахунках економічної ефективності використовуються й самостійний результат подібних заходів, що отримується внаслідок збільшення ринкової вартості існуючого у відповідному районі житла, зумовлений уведенням у дію додат­кових об’єктів культурно-побутового призначення.

Зміна структури виробничого персоналу визначається за регіо­нами-учасниками проекту, а за особливо великими проектами — за народним господарством загалом.

У цих цілях використовуються такі показники:

— зміна чисельності працівників (зокрема жінок), зайнятих важкою фізичною працею;

— зміна чисельності працівників (зокрема жінок), зайнятих у шкідливих умовах виробництва;

— зміна чисельності зайнятих на роботах, що потребують вищої або середньої спеціальної освіти;

— зміна чисельності працівників за розрядами єдиної розрядної сітки;

— зміна чисельності працівників, що підлягають навчанню, перенавчанню, підвищенню кваліфікації.

Зумовлене реалізацією проекту підвищення або зниження надійності постачання населення регіонів або населених пунктів певними товарами розглядається відповідно як позитивний або негативний соціальний результат. Його вартісне вимірювання проводиться з урахуванням діючих у регіоні цін на відповідні товари (без урахування державних або місцевих дотацій і пільг усім або окремим категоріям споживачів).

Соціальний результат, що виявляється в зумовленій реалізацією проекту зміні захворюваності працівників, включає відвернені (зі знаком «мінус» (–) додаткові) втрати чистої продукції народного господарства, зміни суми виплат з фонду соціального страхування й витрат у сфері охорони здоров’я.

Соціальний результат, що проявився в зменшенні смертності населення, пов’язаної з реалізацією проекту, виражається в зміні чисельності померлих у регіоні за реалізації проекту. Для вартісного вимірювання даного ефекту може бути використаний норматив народногосподарської цінності людського життя, що визначається множенням середньої величини чистої продукції, що припадає на один відпрацьований людино-рік, на коефіцієнт народногосподарської цінності людського життя, що встановлюється для економічної оцінки ефективності заходів (такого коефіцієнта зараз в Україні немає).

Реалізація проектів, що збільшують безпеку праці, руху по дорогах, знижує кількість важких травм, що призводять до інвалідності. Для вартісної оцінки відповідного результату використовується норматив у розмірі 60 % народногосподарської цінності людського життя.

Економія вільного часу працівників і населення в людино-го­динах визначається, передусім, за проектами, що передбачають:

— підвищення надійності енергопостачання населених пунктів;

— випуск товарів народного споживання, що скорочують витрати праці в домашньому господарстві;

— виробництво нових видів і марок транспортних засобів;

— будівництво нових автомобільних шляхів і залізниць;

— зміна транспортних засобів доставки певних видів продукції та працівників до місця роботи;

— удосконалення розміщення торгової мережі;

— поліпшення торгового обслуговування населення;

— розвиток телефонного й телефаксного зв’язку, електронної пошти, інших видів зв’язку;

— поліпшення інформаційного обслуговування громадян (наприклад, про наявність квитків у касах, товарів у магазинах і т. п.).

За вартісної оцінки даного виду результатів рекомендується використати норматив оцінки 1 людино-години економії в розмірі 50 % середньогодинної заробітної плати за контингентом працездатного населення, якого стосується реалізація проекту.

Література

1. Загородній А. Г., Стадницький Ю. І. Менеджмент реальних інвести­цій: Навч. посіб. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. — 209 с.