Сторінка
3

Економічна безпека: поняття та її значення

У сучасних наукових розробках існують проекти концепцій, програм, правової та інституційної інфраструктури, а також виділяються ті чи інші сторони, які визначають систему умов, критеріїв і показників, організаційних форм і механізмів захисту національної економіки від різних загроз.

Проте загальним недоліком для майже всіх підходів є відсутність аналізу економічної безпеки щодо системи національно-державних інтересів. Останні фіксують і виражають те загальне, що об’єднує різних суб’єктів економіки і є предметом економічної безпеки, її головною ланкою. Саме через категорію національно-державних інтересів з’єднуються проблеми економічного потенціалу й економічної сили держави: стан генофонду нації, передумови її соціально-культурного процвітання, тверді економічні та політичні позиції на міжнародній арені [12].

У цілому економічну безпеку можна визначити як складову національної безпеки держави, що досягається таким рівнем розвитку та станом захищеності економіки даної країни, який забезпечує потреби держави та її громадян у процесі існування даної держави.

У найбільш прямому розумінні – економічна безпека це стан захищеності економіки від будь-яких внутрішніх і зовнішніх несприятливих факторів, тобто загроз.

Визначення рівня економічної безпеки країни передбачає аналіз небезпек, що загрожують економіці в умовах перехідного періоду. У сучасній літературі небезпеки, що загрожують економіці країни, галузі, фірмі чи індивіду, оцінюються за критеріями нанесення шкоди їх конкурентоспроможності.

Нині в Україні склалась така ситуація, коли всі основні фактори, що впливають на зміну конкурентоспроможності вітчизняної економіки, мають негативний характер. Вважається, що в цілому українська економіка на сьогодні не є конкурентоспроможною на світовому ринку і у найближчому майбутньому позитивних змін тут не очікується. Україна офіційно отримала статус країни з „перехідною економікою”.

Це означає, що принаймні протягом найближчих 10–15 років в економіці країни будуть зберігатись і співіснувати елементи централізованої та ринкової економіки. Відповідно і безпека цієї змішаної економіки повинна здійснюватись різними способами. У зв’язку з цим має місце неоднозначне тлумачення поняття „економічна безпека”, залежно від нього повинні формуватись цілі і завдання, які необхідно вирішувати.

Для розуміння сутності економічної безпеки важливо усвідомити її зв’язок з поняттями „розвиток” і „стійкість”.

Розвиток – один із компонентів економічної безпеки. Якщо економіка не розвивається, то у неї різко скорочуються можливості виживання, відсічі і пристосування до зовнішніх і внутрішніх загроз. Стійкість і безпека – важливі характеристики економіки як єдиної системи. Їх не варто протиставляти, кожна по-своєму характеризує стан економіки. Стійкість економіки відображає міцність і надійність її елементів, а також зв’язків між ними в умовах зовнішніх і внутрішніх загроз [13].

Чим більш стійка економічна система, тим життєздатніша економіка, висока також і її економічна безпека. І навпаки, порушення зв’язків між різними компонентами системи веде до її послаблення.

Таким чином, економічна безпека – це не лише стан захищеності, а й можливість створювати будь-які умови та механізми для захисту.

Однією з необхідних умов економічної безпеки є участь держав у спільній діяльності з розвитку міжнародної системи економічної безпеки. Однак вирішувати питання економічної безпеки за рахунок зусиль на міжнародному рівні сьогодні неможливо.

У зв’язку з цим підвищується роль захисту своєї економічної системи як основного фактора забезпечення національної безпеки.

Визначальне місце серед факторів безпеки належить державі в особі її інститутів влади. Сучасна українська економіка потребує неупереджених рішень держави з регулювання багатьох аспектів ринкової економіки і перш за все у сфері елементарного соціального, законодавчого та фізичного захисту її суб’єктів. Від ефективності цього механізму значною мірою залежать і інші аспекти економічної безпеки: рівень та якість життя, рівень злочинності, економічний потенціал. Без ефективного функціонування державно-правових інститутів у рамках єдиного механізму ні економічний, ні соціальний розвиток неможливий.

Отже, більшість авторів у своїх визначеннях економічної безпеки схиляються до думки, що, перш за все – це стан захищеності економіки країни, і саме від зовнішніх і внутрішніх загроз. Розбіжність у поглядах авторів спостерігається, в основному, в тому, що необхідно вважати цими внутрішніми та зовнішніми загрозами та як від них захищатись і захищати економіку країни, умовно кажучи „будувати щит”. Однак варто зазначити, що яким би ефективним, надійним і міцним не був би цей „щит”, якщо його постійно не розвивати та не вдосконалювати, він рано чи пізно зруйнується під дією цих найнесприятливіших зовнішніх і внутрішніх факторів чи загроз.

Крім того, не завжди доцільно, умовно кажучи, користуватись одним „щитом”, тобто лише захищатись від несприятливих зовнішніх і внутрішніх факторів і будувати та відновлювати ефективну систему захисту.

Необхідно активно застосовувати і „меч”, а саме виявляти причини та умови, що сприяють виникненню загроз економічній безпеці, попереджувати та знешкоджувати їх на стадіях формування.

Таким чином, на думку автора, доцільно буде запропонувати те, що важливим елементом поняття економічної безпеки, є не лише наявність стану захищеності, його забезпечення, (побудова „щита”), можливість функціонування, посилення і відновлення під безпосередньою дією зовнішніх і внутрішніх несприятливих факторів, а й наявність системи виявлення, попередження та знешкодження (застосування „меча”) як найнесприятливіших зовнішніх і внутрішніх факторів і загроз, так і причин та умов, що сприяють їх появі.

Таким чином, економічна безпека – це стан захищеності та рівень розвитку економіки країни, який забезпечує всі потреби держави та її громадян і передбачає як незалежність економіки у своєму розвитку, так і можливість її автономного існування під дією несприятливих зовнішніх і внутрішніх факторів, а також наявність ефективних механізмів протидії та системи виявлення, попередження і знешкодження не тільки найнесприятливіших зовнішніх і внутрішніх факторів та загроз, а також і причин та умов, що сприяють їх появі.

Література:

1. Про концепцію національної безпеки України: Постанова ВРУ від 16.01.97 // ВВР. – 1997. – № 10. – С. 85.

2. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: Монографія. – Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2002. – С. 51.