Сторінка
4

Економічний прогрес: сутність, критерії, рушійні сили, фактори. Науково-технічна революція

Потреби залежать від рівня розвитку продуктивних сил, здібностей, споживання та ряду інших факторів.

Закон зростання потреб виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил, суспільним виробництвом, з одного боку, і досягнутим рівнем задоволення потреб, а також зростанням потреб суспільства, їх кількісно – якісним зростанням і вдосконаленням – з іншого. Внутрішніми суперечностями цього закону є досягнутий рівень виробництва і споживання і зрослі на цій основі потреби людей.

Економічні інтереси – усвідомлені економічні потреби людей, соціальних верств, груп та класів, які знаходять свій вияв у поставлених цілях, конкретних завданнях та діях щодо їх досягнення.

Економічні інтереси стають могутньою рушійною силою соціально-економічного прогресу, коли оптимально поєднуються особисті, колективні та суспільні інтереси. Таке поєднання необхідне на рівні окремого підприємства, галузі та держави.

В умовах НТР відбувається двоїстий суперечливий вплив на природу, зокрема на санітарно-гігієнічні умови праці.

Наслідком автоматизації є масове виробництво товарів та його територіальна концентрація, через що накопичується значна кількість відходів. Хімічна промисловість споживає величезну кількість води, повітря і повертає їх у природне середовище значно забрудненими. Масове використання гербіцидів і пестицидів у сільському господарстві шкодить здоров’ю людини. Відбувається забруднення світового океану через зростання видобування нафти на морських нафтопромислах. Використання ядерної енергії зменшує шкідливі викиди в атмосферу, але створює загрозу радіоактивного випромінювання, атомних аварій.

В умовах НТР залучення природних ресурсів до економічного обігу настільки зросло, а вплив забрудненого навколишнього середовища такий масштабний і всеохоплюючий, що розвинулася цілісна еколого-економічна система відтворення. Повинен діяти закон підвищення екологічних потреб, спрямований на розв’язання або послаблення суперечностей між людиною і природою.

Вищим критерієм гуманізації науки з урахуванням екологічного аспекту повинен бути такий її рівень, який би врахував потребу у відтворенні не лише робочої сили нормальної якості, а й усіх сутнісних сил людини в найближчий час і на віддалену перспективу.

З погляду процесу праці кожна людина повинна брати участь у збереженні природи, активно взаємодіяти з нею у формі різних видів конкретної діяльності, спрямованої на поліпшення стану навколишнього середовища.

Використана література

С.В. Мочерний, Економічна теорія, Київ. Вид. центр “Академія”, 1999 ст. 59-83.