Сторінка
3
Практика торгівлі на біржах виявила ряд недоліків, які пов'язані з браком відповідної допоміжної техніки й обладнання, недостатнім посередницьким досвідом брокерів, відсутністю (і це головне) стандартизованості товарів, зокрема загальновизнаного обсягу товарних партій, який був би кратним біржовій одиниці - лоту, уніфікованого показника якості різних товарів і товарних груп, що дало б змогу об'єктивно зіставити споріднені товари навіть в одній біржовій секції. Не сприяє розвитку біржової справи й відсутність вільного обертання контрактів між різними секціями в межах однієї біржі та інших загальновизнаних у світі правил і стандартів. Негативно впливають на біржову торгівлю також державне замовлення, бюрократичні структури, працівники яких виховані на догматах розподільчої економіки, фондування матеріально-технічних ресурсів й управління економікою як одним підприємством.
І все ж формування ринкової економіки, провідним інститутом якої є біржа, об'єктивно примушує нас розвивати діяльність бірж.
Об'єктивними причинами, що підштовхують цей процес, є:
1. Розвал економіки та фінансової системи. Інфляційний процес вже досягав такого масштабу, що гроші переставали виконувати свої функції. Внаслідок цього всезростаючих масштабів набувають бартерні угоди типу "товар - товар". Численність бартерних угод вимагає організації й чіткого функціонування відповідних торгових центрів, які здатні звести покупця й продавця однорідного товару в одному місці й в один і той же час.
2. Наявність матеріально-технічної бази для таких бартерних угод у вигляді наднормативних запасів оборотних фондів підприємств, які вже на початку 1991 р. сягнули 570 млрд. крб. Це - гігантський мертвий капітал, який гальмував швидкість та ефективність кругообігу виробничих фондів підприємств. Водночас в умовах біржової торгівлі такі наднормативні запаси, що продовжують швидко зростати і ще більше посилюють загальну кризу економіки, здатні перетворитися в початковий капітал для стрімкого розвитку виробництва. Отже, відкинувши адміністративні важелі, які втратили будь-яку здатність управляти виробництвом, й на повну силу включивши економічні чинники, суспільство зможе ефективно використати наднормативні запаси й перетворити їх в один із потужних важелів, що започаткують процес одужання й подальшого прогресу народного господарства.
Оскільки на біржах продаються лише ті матеріальні цінності, що мають стандартні якості, виробляються у великих обсягах і можуть довго зберігатися, то реально цим вимогам відповідають не тільки наднормативні запаси оборотних фондів, а й різноманітні види матеріалів і сировини. До них належать продукція сільського господарства (зерно, м'ясо, технічні культури тощо) та ще близько 160 найменувань інших товарів, щорічний продаж яких у світі сягає 25% загальної вартості товарів, які щорічно виробляються.
Комплексна розробка вторинних ресурсів - один з головних видів біржового товару в Україні. Хоч нині й переробляється до 20% відходів основного виробництва, але для комплексного вирішення проблем підвищення ефективності економіки, захисту навколишнього середовища й задоволення потреб народного господарства у матеріальних ресурсах цього замало. Саме біржа здатна стимулювати даний процес і зосередити інформацію про потреби виробників.
3. Нерозривність суто ринкових відносин між виробниками й споживачами. Нині за умов розбалансування господарства відсутня об'єктивна інформація про виробничі зв'язки та технологічні ланцюги, попит і пропонування. Адміністративно-наказовий апарат вже не діє, тому лише біржа спроможна швидко й ефективно стати провідним інформаційним центром. Особливо оперативно з'ясувати стан попиту й пропонування здатні спеціалізовані біржі, в яких брокерські контори перетворюються в заочних оптових посередників.
4. У процесі роздержавлення швидко розвиваються і стають досить ефективними горизонтальні взаємозв'язки та бартерний обмін, саме вони забезпечують можливість придбання необхідного обладнання, сировини та матеріалів. Найрозвинутішою формою регулювання цих зв'язків знову ж таки є біржа.
5. Нарешті, без урахування біржового обміну не тільки не можна визначити співвідношення між прибутком, ризиком і капіталом, оцінити реальну вартість національного багатства країни, її виробничих фондів і природних ресурсів, а й вирішити проблему мобілізації фінансових коштів для інвестицій.
В розвитку біржової торгівлі однаково заінтересовані всі підприємства, незалежно від форм їхньої власності. Світовий досвід підтверджує, що вона відповідає інтересам і державних структур. Навіть біржова спекуляція, не бажаючи того, збільшує попит (пропозицію) товарів, що врівноважує сезонні цінові відхилення, тому здійснює позитивний вплив на суспільне виробництво і споживання.
Основоположні засади формування і діяльність бірж
Біржа як добровільне об'єднання зацікавлених юридичних і фізичних осіб утворюється шляхом укладання засновниками угоди, що визначає порядок і принципи її заснування, склад засновників, їх обов'язки і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Згідно з Законом України "Про товарну біржу" її засновниками і членами не можуть бути тільки державні органи, що покликані контролювати біржову діяльність. Розмір статутного фонду має становити не менш як 10 млн. крб.
Біржа діє на основі статуту, який затверджено зборами засновників і зареєстровано відповідно до Закону України "Про підприємництво". У статуті визначаються такі основоположні елементи становища товарної біржі: найменування, місцезнаходження і склад засновників; предмет і цілі діяльності біржі; види фондів, що утворюються біржею, та їх розміри; органи управління, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі; порядок прийняття у члени біржі та припинення членства; права та обов'язки членів біржі і самої біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею і біржею перед її членами; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі і порядок припинення її діяльності.
Завантажити реферат