Сторінка
4

Структура та функції біржі. Історія виникнення бірж і формування сучасних біржових структур. Історія зародження біржової справи

Для управління біржею створюються, як і в будь-якому акціонерному товаристві, такі органи управління: по-перше, загальні збори її членів. Це вищий орган управління, головним завданням якого є розробка і впровадження стратегічних проблем розвитку та обрання ради біржі (біржового комітету), який приймає найвідповідальніші рішення і діє у період між загальними зборами в межах, що їх визначено статутом. Біржовий комітет (рада) обирає голову, його заступника, виконавчий комітет і призначає президента. Практика США та інших країн свідчить, що президентом біржі не повинен бути її член. Він сам і набраний ним обслуговуючий персонал є найманими працівниками, головним завданням яких є надання послуг членам і клієнтам біржі, що дає змогу забезпечувати найефективніший торговельний процес біржі. Загальні збори членів товарної біржі обирають ревізійну комісію, яка здійснює повсякденний контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі.

По-друге, для повсякденного управління і забезпечення функцій біржі створюються біржові комітети, розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи й допоміжні служби, що необхідні для її діяльності. Зокрема, винятково важливу роль відіграють комітети біржі з кожного виду біржового товару, а також біржовий арбітраж (для вирішення спорів між членами біржі, клієнтами і членами), плановий (виробляє і контролює виконання правил торгівлі), фінансовий, страховий, дисциплінарний та ін. Вони створюються і формують свій склад лише за погодженням з членами біржі. Серед функціональних відділів провідні позиції займає розрахункова палата. До неї надходить інформація про всі укладені угоди від продавців і покупців самостійно. Тут проходить процес її уточнення і виправлення, а якщо угода визнана безпомилковою, то і реєстрація, яка безпосередньо розвиває прямий зв'язок між продавцем і покупцем.

Це дає змогу розрахунковій палаті виступати посередником і третьою стороною стосовно кожного продавця й покупця. За укладені й реалізовані угоди вона стягує комісійні платежі, щоденно обліковує з урахуванням зміни біржових цін залишки грошей на рахунках кожного з клієнтів і при зменшенні страхових сум кожного клієнта вимагає додаткових страхових внесків. Крім цього, вона реєструє закриття (ліквідацію) угод, а якщо вони до настання строку постачання товару не закриті, то дає у відділ постачання необхідну інформацію щодо потреби контролю за виконанням договірних зобов'язань клієнтами.

Біржа не може нормально функціонувати без брокерських компаній і брокерів. Брокерська компанія -це приватне, кооперативне, акціонерне чи інше підприємство, що забезпечує виконання доручень членів біржі шляхом відшукування контрактів і надання здійснених ними операцій до реєстрації на біржі. Аналогічні функції можуть виконувати й брокери - фізичні особи, зареєстровані на біржі. Вони так само виконують заявки клієнтів, а повідомлення про це передають до компанії і далі - до клієнта. Брокери зобов'язані зберігати комерційну таємницю і одночасно не обслуговувати двох або більше клієнтів, інтереси яких суперечать один одному. Щоб мати високу кваліфікацію знавця ринку товарів, брокери спеціалізуються на інформації про певні види товарів. Не будучи безпосередньо пов'язаними з постачальниками чи збутовими структурами конкретних фірм, брокери укладають угоди від імені конкретних покупців і продавців, за що отримують плату або в процентах від вартості угоди, або фіксованими ставками від укладеної угоди.

Основним функціональним центром товарної біржі є торговий зал. Без сумніву - це найінтенсивніше діюча частина біржі. Сучасна біржа має бути оснащена належною електронно-обчислювальною системою, яка дасть їй змогу оперативно фіксувати хід торгів, обробляти інформацію, аналізувати динаміку цін, кількість угод та інші показники в розрізі кожного дня, тижня й місяця за багато років функціонування даної біржі Ця інформація за умов ринкової економіки купується й оперативно поширюється засобами масової інформації так, що кожен власник персонального комп'ютера у будь-якій країні світу може її використати для прийняття тих чи інших рішень. Водночас продана інформація становить одне із джерел доходів біржі.

Звичайно, на біржі концентрується насамперед інформація про рівень цін на її біржові товари. Тут орієнтиром формування цін у процесі купівлі-продажу є котирувальні ціни, що реєструються на біржі. Окрім цього, біржа виконує важливу роль у збиранні, узагальненні й поширенні інформації про фінансовий стан членів біржі, щоб відвернути фінансове розорення учасників торгів, брокерських фірм унаслідок махінацій неплатоспроможних клієнтів. Процес створення біржі доцільно розбити на три етапи. Перший етап пов'язаний із з'ясуванням того, що можуть і хочуть отримати ініціатори на ранній стадії розвитку біржі (вигідно продати, купити, обміняти товар, отримати інформацію про стан попиту й пропонування, платоспроможність і надійність контрагента за угодою тощо), і в майбутньому - при наступному просуванні до ринку (застрахуватися від несприятливих коливань цін на ринку, користуватися пільговим кредитуванням під укладені біржові угоди, отримати інформацію про попит та пропонування товарів практично в усьому світі). На другому етапі необхідно заздалегідь визначити товари, на реалізації яких буде спеціалізуватися товарна біржа. Наприклад, біржовий синдикат дев'яти бірж України "Метал України" здійснює координацію матеріально-технічного постачання та збуту ресурсів для гірничо-металургійного виробництва. Відповідна спеціалізація характерна й для інших бірж.

Біржовий товар - товар певного роду та якості, стандартний контракт чи коносамент на вказаний товар, допущений в установленому порядку до біржової торгівлі. Біржовим товаром не можуть бути нерухомість та об'єкти інтелектуальної власності. Головними ознаками біржового товару є: стандартність, взаємозамінність, низький рівень монополізації, масовість виробництва, стабільність попиту в майбутньому. Важливим є вибір міста, в якому створюватиметься біржа. Воно мусить мати не лише достатні потужності для виробництва певного біржового товару, а й відповідний рівень розвитку транспорту, зв'язку, інформаційних систем, складських приміщень, вантажних майданів та іншу інфраструктуру.