Сторінка
3
Скорочення площі лісів як однієї з складових наслідків людської діяльності, в комплексі з іншими, призводить до значних змін в атмосфері Землі. Внаслідок скорочення зеленої маси планети та інтенсивної промислової діяльності з 1959 р. по 1985 р. кількість вуглекислого газу зросла на 9 %. У той же час продовжується процес зменшення кількості атмосферного кисню: за деякими підрахунками в результаті спалювання щорічно зв'язується понад 20 млрд тонн кисню.
Вуглекислий газ, основний продукт процесів горіння, накопичуючись в атмосфері, призводить до так званого «парникового ефекту», пропускаючи до поверхні планети космічне проміння і затримуючи їх відбивання в навколоземній"! простір. А. Гор відзначає, що на кінець XX ст. концентрація вуглекислого газу та інших теплопоглинаючих молекул з часу Другої світової війни зросла майже на 25 % і створила всесвітню загрозу здатності Землі регулювати кількість сонячного тепла, що утримується в атмосфері.
Безпосереднім результатом таких змін буде підвищення середньорічної температури Землі, танення арктичної та антарктичної криги і підняття на кілька десятків метрів рівня Світового Океану та зникнення з поверхні планети багатьох приморських міст та цілих країн. Згідно з останніми даними, до кінця 2010 р. очікується глобальне потепління атмосфери планети на 1,5-3,5 градуси, якщо й надалі в повітря викидатиметься така кількість вуглекислого газу. Вражаючий факт навів американський вчений з центру досліджень Антарктики. Він спостерігав, як від білого шельфу Південного полюса відламалася снігова гора, вдвічі більша за площею від Люксембургу. За даними норвезьких гляціологів, з 1978 р. по 1997 р. площа льодового покриву в усьому арктичному морі зменшилась на п'ять відсотків. З 1960 р. постійно підвищується температура на Алясці, північному заході Канади і в Сибіру.
Глобальне потепління клімату може стати однією з найбільших екологічних катастроф XXI ст. Правда дещо гальмує цей процес ще один з наслідків індустріальної діяльності людства - запилення атмосфери, яке перешкоджає доступу до поверхні планети сонячного проміння і призводить до її охолодження. Запиленість атмосфери за останні 50 років зросла на 70 %. Однак процеси парникового ефекту та запиленості атмосфери не компенсують один одного. Крім того змінюється спектр проміння, що досягає поверхні планети. Інтенсивне застосування в промисловості в другій половині XX ст. газів фреонів призвело до зменшення кількості озону (триатомна молекула кисню), який захищає все живе від жорсткого рентгенівського випромінювання космосу. Промислові викиди в атмосферу окислів сірки та азоту призводять до збільшення кількості кислотних дощів і як наслідок - до подальшого погіршення структури ґрунтів, висихання лісів та отруєння поверхневих вод.
Тривогу викликає стан повітря в багатьох районах України. Аналіз даних досліджень, проведених спеціалістами Держкомгідромету в період з 1981 р. по 1993 р. дозволив установити, що найвищий рівень забруднення повітря у містах, які є центрами чорної металургії - Донецьку, Маріуполі, Макіївці, що називаються вченими зоною «надзвичайної екологічної ситуації і навіть екологічного лиха». Далі за рівнем забруднення повітря йдуть Алчевськ, Єнакієве, Горлівка, Дзержинськ. У цих містах концентрація вуглеводню, бензолу, фенолу, окислів азоту, аміаку та ряду інших небезпечних для життя і здоров'я людини речовин перевищує допустимий рівень у 10-15 разів.
Надзвичайно забрудненим є також повітря і в промислових містах з великими комплексами машинобудування та енергетики. Так, у Луганську і Слов'янську середньорічна концентрація бензопірену, фенолу, формальдегіду, фтористого водню перевищують норму в 1,5-9 разів. У містах з переважанням хімічної промисловості - Сіверськодонецьку, Рубіжному, Лисичанську - перевищення в атмосфері формальдегіду, фенолу, аміаку та хлораніліну перевищує від 1,5 до 8 разів допустимі норми. Криза останніх років, різке падіння виробництва промислової продукції дещо знизили загальний об'єм викидів шкідливих речовин в атмосферу, однак до суттєвого покращання ситуації не призвели, оскільки основні причини забруднення не були усунуті.
Одним з найбільших факторів забруднення атмосферного повітря є автомобільний транспорт. За підрахунками вчених, кожен автомобіль при згоранні 1 кх бензину використовує 15 кг повітря, з них - 5,5 кг кисню. При згорянні однієї тонн пального в атмосферу потрапляє 200 кг окису вуглецю, що є одним з головних факторів «розігрівання» атмосфери та виникнення так званого «парникового ефекту».
Гідросфера Землі також піддається надвеликим антропогенним навантаженням. Великою проблемою є забезпечення населення планети якісною питною водою, оскільки саме її відсутність є однією з головних причин більшості людських хвороб. При цьому варто звернути увагу на те, що 99 % води нашої планети є солоними і лише 1 % - прісна вода. За оцінками міжнародних експертних організацій, попит на прісну воду з 1950 р. по 2000 р. зріс у три рази, а до 2050 зросте ще у два рази.
Генеральний секретар ООН Бутрос Галі у посланні до учасників міжнародної конференції з проблем дефіциту питної води, яка відбулася в березні 1994 р. в м. Норвику (Нідерланди), відзначив, що зараз близько мільярда людей на планеті не мають доступу до якісної питної води, а умови життя майже двох мільярдів людей не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Тому питання водозабезпечення населення земної кулі набирає особливо важливого значення і для багатьох країн перетворюється на проблему національної безпеки.
Забруднення поверхневих вод планети (води річок та прісних озер) набуває масштабів планетарної катастрофи. В багатьох індустріально розвинутих країнах прісні водойми перетворились на відстійники промислових вод, насичених солями важких металів, пестицидами та іншими шкідливими для здоров'я людини та існування всього живого речовинами. Створення штучних водойм на великих річках призводить до зміни існуючих екосистем, застійних явищ, катастрофічного погіршення якості води, яку часто не можна використовувати навіть у промислових процесах.
Завантажити реферат