Сторінка
2
Розглядаючи проблему сутності технології, В.М.Князев відзначає, що її можна аналізувати з трьох основних позицій. З точки зору онтологічного підходу сутність технології, технічного взагалі, полягає в засобі, виступає ним чи знаряддя праці, чи виробничий процес, сама доцільна діяльність чи технічна реальність в цілому (техносфера). Гносеологічний підхід розглядає технологію з боку відповідного знання - технічного чи технологічного в цілому, тобто як знання про техніку в її різноманітних формах, способи перетворення оточуючого світу. Управлінський підхід у трактуванні технології полягає в розумінні її як цілеспрямованого застосування технічних (а також і будь-яких інших видів) знань для вирішення практичних задач у різноманітних сферах суспільного виробництва і життєдіяльності.
Спосіб організації людської діяльності - технологія - пройшов у своєму розвитку ряд етапів: природоподібна технологія первісних мисливців та збирачів, період безпосереднього засвоєння готових продуктів природи, природоузгоджена технологія землеробства та ремесла і «неприродна» технологія індустріального промислового виробництва.
Ці етапи розділяються технологічними революціями корінними, якісними змінами в способах організації людської діяльності та техніці. Першою була неолітична революція, що розтягнулась на кілька тисячоліть і характеризувалась освоєнням вогню, виплавкою металів та переходом до відтворюючого типу господарства. Друга - промислова революція XVIII ст. найважливішою віхою якої є винайдення парової машини і автономних джерел енергії для виробництва промислової продукції, заміна знаряддя праці машиною і зміна ролі робітника у виробничому процесі.
Сьогодні людство вступило в етап третьої технологічної революції, яка співпадає в часі і знаходить своє вираження в науково-технічній революції. Говорячи про її сутність, В.М.Князев зазначає, що третя технологічна революція пов'язана з формуванням універсального технологічного способу виробництва, що долає односторонності як землеробського, так і індустріального способів виробництва та здійснює начебто повернення до вихідного історичного пункту - до природної технології, але вже на якіснішій, науковій основі.
В ході розгортання третьої технологічної революції виділяють три основних етапи:
1) виникнення та масове розповсюдження якісного нового, технологічного типу наукового знання, що пристосоване до цілей управління як виробничими, соціальними, так і соціо-природними процесами;
2) виникнення та розвиток принципово нових типів технічних систем: мікроелектроніка, що забезпечує якісно нові можливості накопичення інформації, комп'ютерна техніка, яка забезпечує можливість «машинізації» певних нетворчих функцій людського мозку по обробці інформації, телекомунікації, що дозволяють практично миттєво передавати інформацію у рамках планети, біотехнології, генна інженерія і т.п.;
3) етап, пов'язаний з формуванням якісно нового типу організації всього суспільного виробництва, корінною зміною його структури і характеру праці, в основі якого лежить перехід від індустріально-машинного виробництва до комплексно-автоматизованого. *
Виникнення і розповсюдження якісно нового типу знання, що виражається у формуванні кібернетики як науки та мистецтва управління, в розвитку інформатики, робить можливим мінімізувати недостатньо підготовлене втручання в природні процеси, отримувати нову інформацію шляхом синтезу наявних знань, формувати цілі, які будуть більш адекватними отримуваним результатам. Мінімізація можливості прийняття хибних управлінських рішень повинна зробити практично неможливими виникнення таких явищ, як постановка експериментів на 4 енергоблоці Чорнобильської АЕС у квітні 1986 р. з сумнозвісними наслідками чи втілення ідеї перекидання вод рік півночі Росії в Середню Азію, побудови хімічних гігантів в районі найбільшого в світі резерву питної води озера Байкал і т.п.
Поява мікроелектроніки, біотехнології, генної інженерії, виробництво матеріалів з наперед визначеними властивостями тощо свідчать про достатньо глибоке проникнення в механізми функціонування живої та неживої природи з діяльністю самої природи. Таке проникнення дозволяє більш точно прогнозувати наслідки прнродоперетворюючої діяльності та мінімізувати чи й повністю нейтралізувати їх негативний вплив на оточуюче середовище.
Поява та розвиток інформатики як нового типу організації знання приводить до того, що поступово збільшується частина суспільства, що зайнята в процесах отримання та обробки знання. Цей процес розвивається в напрямку поступового охоплення всіх членів суспільства. Завдяки цьому стає можливим присвоєння у все більшій мірі кожним членом суспільства функції цілепокладання, перекладаючи на плечі систем машин цілевиконання. Тим самим поступово долається історичний соціальний розподіл людської діяльності, односторонність матеріального та духовного виробництва, розумової та фізичної праці.
Говорячи про основну особливість сучасної технологічної революції, В.М.Князев акцентує увагу на формуванні нового, технологічного способу виробництва, який має універсальний характер. При цьому він зазначає, що універсальність технологічного способу виробництва визначається тим, що:
• універсальним засобом управління стає саме знання, його науково-практична, орієнтована на технологію в широкому смислі слова, форма;
Завантажити реферат