Сторінка
2

Аналіз стану основних фондів підприємства

Аналіз фондовіддачі основних засобів

Кінцева ефективність використання основних фондів характеризується показниками фондовіддачі, фондоємкости, рентабельності, відносної економії фондів, підвищення обсягу продукції, підвищення продуктивності праці працюючих, зниження собівартості продукції і Сколько стоит виза в Англию

витрат на відтворення основних фондів, підвищення термінів служби засобів праці й ін.

На промислових підприємствах фондовіддача визначається по обсягу випуску продукції на 1грн. середньорічної вартості основних фондів.

Фондовіддача - узагальнюючий показник використання виробничих основних фондів. На величину і динаміку фондовіддачі впливають багато факторів, що залежать і не залежні від підприємства. Разом з тим резерви підвищення фондовіддачі, кращого використання техніки є на кожному підприємстві, ділянці, робітничому місці. Інтенсивний шлях ведення господарства припускає систематичний ріст фондовіддачі за рахунок росту продуктивності машин, механізмів і устаткування, скорочення їхніх простоїв, оптимального завантаження техніки, технічного удосконалення виробничих основних фондів. Для виявлення не використовуваних резервів важливо знати основні напрямки факторного аналізу фондовіддачі, що випливають з розходжень у підходах до моделювання даного показника.

Найбільш простою є двуфакторна модель аналізу:

f = N / Fоп. = Fвп.а / Fвп. * N / Fвп.а

де f - фондовіддача;

Fвп.а - активна частина основних фондів;

N - обсяг продукції, прийнятий для обчислення фондовіддачі.

При аналізі фондовіддачі застосування даної моделі дозволяє відповісти на запитання, як зміни в структурі основних фондів, тобто в співвідношенні активної і пасивний їхніх частин, вплинули на зміну фондовіддачі.

При розрахунку загального показника фондовіддачі у вартості основних фондів враховуються власні й орендовані фонди. Не враховуються фонди, що знаходяться на консервації і резервні, а також здані в оренду іншим підприємствам.

Використання основних фондів визнається ефективним, якщо відносний приріст фізичного обсягу продукції чи прибутку перевищує відносний приріст вартості основних фондів за аналізований період.

Ріст фондовіддачі веде до відносної економії виробничих основних фондів і до збільшення обсягу продукції, що випускається. Розмір відносної економії ресурсів і частка приросту продукції в результаті росту фондовіддачі визначаються спеціальним розрахунком.

Так, відносна економія основних фондів визначається як різниця між величиною середньорічної вартості основних фондів звітного періоду і середньорічною вартістю основних фондів базового року (попереднього року), скоректованої на ріст обсягу виробництва продукції.Частка приросту продукції за рахунок росту фондовіддачі визначається по методу ланцюгових підстановок: приріст фондовіддачі за аналізований період збільшується на середньорічну фактичну вартість основних виробничих фондів.

При проведенні аналізу забезпеченості підприємства основними засобами та їх технічного рівня, темпів оновлення необхідно вивчити, чи достатньо у підприємства основних фондів, які їх динаміка, склад, структура, технічний стан, а також рівень виробництва та його організація. Для аналізу використовуються дані по формах Ф.1, Ф.11 (див. табл. 1).

Підвищення питомої ваги активної частини фондів сприяє зростанню технічної оснащеності, підвищенню виробничої потужності підприємства, збільшенню фондовіддачі.

Оцінку забезпеченості підприємства основними, в тому числі активними, фондами можна провести також за даними таблиці (див. табл. 2).

При аналізі показників у таблиці №15 замість середньорічної вартості основних фондів можна порівнювати їх вартість на кінець попереднього та звітного періодів. При відсутності даних по плану ця графа не заповнюється.

Узагальнюючими показниками технічного стану основних фондів є коефіцієнти зносу та придатності.

Коефіцієнт зносу:

Кзн = ряд.011 (Ф.1) / ряд. 012 (Ф.1)

Табл. 1. Наявність, склад та структура основних фондів