Сторінка
2

Раціональне використання та охорона повітряного басейну

а) Основними забруднювачами атмосфери є автомобілі, що працюють на бензині (на їх частку припадає = 70%, на 2 місці – літаки (=5%), далі йдуть автомобілі з дизел. двигунами (4%, заліз. і вод. транспорт (=2%).

До осн. р-н забр-чів атмосфери, які викид-ся рухомими джерелами, відносять: оксид вуглецю (у США його частка в заг. масі становить (=70%), вуглеводні (=19%) і оксиди N2 (=9%).

Найбільше к-ть забр.р-н виділ-ся при розгоні автомобіля, особливо при швидкому, а також при русі з малою швидкістю.

Відносна частка (від заг.маси викидів) вуглеводнів і окислу, вуглецю найвища при гальмуванні автомобіля і на холостому ході двигуна, а окислу азоту – при розгоні. Отже, забруднення повітр. середовища підвищується при частих зупинках і при русі з малою швидкістю.

Значний вплив на якість і к-ть викидів домішок має режим роботи двигуна, тобто співвідношення між масами пального і повітря, моментом запалювання, якість пального.

б) Вплив радіоакт. випромінення на організм людини особливо небезпечний. За результатами експериментів на тваринах та вивчення наслідків опромінення людей під час атм. вибухів у Хіросімі та Нагасакі, а пізніше в Чорнобилі, було виявлено що гостро біол. дія радіації проявл-ся у вигляді променевої хвороби і здатна призвести до смерті, до локал. уражень шкіри, кришталика ока, кістков. мозку. Нині захист організму людини та живої складової біосфери від рідаакт. опром-ня – 1 із найактуальніших проблем екології.

Всі види флори та фауни Землі протягом мільйонів років виникали та розвивалися під постійним впливом прир. радіоакт. фону й пристос-ся до нього. Але штучно створені радіо акт. р-ни, ядерні реактори, устат-ня сконцентрували незнані раніше в природі обсяги іоніз. випр-ня, до чого природа виявилася непристосованих.

Нині гол.джерелами радіо акт.забр-ня біосфери є раідоакт. аерозолі, які потрапляють в атмосферу під час випробовувань ядер. зброї, аварій на АЕС та раіоакт. в-вах, а також рідіонуклеїди, що виділяються з рідоакт. відхоів, захоронених на суші й на морі, з відпрацьованих атом. реакторів у устаткування.

Під час аварій атом. реакторів, розгерметизації захоронень радіоакт. відходів, радіацій, бруд поширюється на десятки сотні км, внаслідок вибухів ядер. бомб – по всій планеті.

За силою та глибиною впливу на організм іоніз. випр-ня вваж-ся найсильнішим. Різні організми мають неоднакову стійкість до дії радіо акт.опромін-ня, навіть клітини 1 організму мають різну чутливість. Кінцевий результат опромінення залежить не стільки від повної дози, скільки від її потужності, тобто часу, протягом якого вона накопичена, а також від характеру її розподілу. Це пов’язано з тим, що в живих організмах у відповідь на опромінення включається зах. механізми системи адаптації, які мають забезпечити стабільність функціонування організму і відновити зруйновані функції. Результат залежить від співвідношення к-ті ушкоджених тканин і захисно-відновної здатності організму.

Трагічні наслідки аварії на ЧАЕС спричинили загрозу генет. здоров’ю нації. Радіо акт продукти створили вис. радіан. фон і сприяли зовн. опром.-ню людей. Багато з них потрапили в організм через органи дихання, травлення, шкіру.

Після аварії осн. радіонуклідом був рідоакт. йод, що нагромадж-ся у щитовидній залозі, а потім здійснює кругообіг в організмі, відщеплюється в печінці і частково виводиться через нирки. Радіо акт. цезій відклад-ся переважно в м’язах, проникає в клітини і рівномірно опромінює організм. Плутоній є дуже небезп. елементом, він переходить в амер. і поглин-ся організмом, викликаючи дуже важкі захворювання.

Джерелами радіо акт. відходів є також численні наук.-дослідні організації, пром. п-ва, мед. заклади. В зв’язку цим необхідно забезпечити радіан. небезпеку населення шляхом навчання безпечному поводженню з радіо акт. відходами.

г) Скупчений у зем. атмосфері СО2 має бічну дію – пропускає сон. світла, але затримує тепло нагрітої сонцем, поверхні Землі. Внаслідок цього відбувається нагрівання планети. Це явище відоме як парн. ефект. Подальше збільшення конц-ції СО2 в атмосфері призведе до зміни теплового режиму планети у бік підвищення tо.

Останнім часом занепокоєність вчених з приводу парн. ефекту зросла. Встановлено, що крім СО2 парн. ефект створюють і деякі ін. гази, які називаються малими домішками. Комп’ютерне моделювання свідчить, що подвоєння вмісту NO2 (окислу Т) підвищує to на 0,7 оС, метану (СН4) на 0,4оС вод.пари – на 0,3оС, фторхлорметанів, або фреонів (СFC3, CFCl2) – на 0,8оС.

За розрахунками вчених, підвищення сер. річної to Землі на 2,5оС призведе до значних змін на планеті. Потепління вплине на характер таких важл. явищ природи, як опади, вітер, хмарність, океанські течії, розміри полярних, крижаних утворень. Окремі континенти стануть посушливішими, а узбережжя – затопляться, зими будуть короткими й теплішими, а літо – тривалішими і спекотним. Осн.клімат. зони змістяться в бік полюсів приблизно на 400-500 км. Це викличе потепління в зоні тундри, танення вічної мерзлоти у холодних широтах. Рівень світ. океану підніметься на 2-3 м, що призведе до затоплення багатьох прибережних земель, міст, портів тощо, де проживають мільйо6ни людей.

Клімат. Зміни можуть відбув-ся не лише внаслідок впливу техн.прогресу, а й внасл. зіни поверхні землі. Зменш-ня лісів призводить до зниження випаров-ня й збільшення прямої тепловіддачі, що впливає на циркуляцію шарів атмосфери.

Крім того, атмосфера землі підігрів-ся внаслідок спалювання вел. к-ті нафти, вугілля, торфу, а також роботи АЕС.

Таким чином, діяльність людини, що спричиняє клімат зміни, має негат. Наслідки. Для точного прогноз-ня майбутніх змін і контролю потрібен добре налагоджений моніторинг.

г) Молекула озона склад-ся з 3 атомів кислю О3. У повітрі його дуже мало основна його маса сконцентрована на h – 20-30 км. Озон утворює оболонку, яку називають “шитом” Землі. Товщина цього шару – лише кілька мм. У малих зонах О3 дуже корисний для живих організмів. Люди відчувають помітне поліпшення самопочуття при диханні “озоновим” повітрям після грози. Коли к-сть озону значно збільш-ся, зростає захворюваність людей. Навіть навел. зменшення товщини озон. шару підвищує імовірність виникнення раку шкіри. Зниження цього шару в 2 рази призвело б до згубних наслідків для всіх живих істот на землі.