Сторінка
2

Шляхи вирішення проблеми охорони земельних ресурсів

Одним з основних принципів землекористування є принцип використання земель строго відповідно до цілей, для яких землі були надані. У земельному законодавстві визначені задачі і конкретні вимоги, адресовані власникам землі, землевласникам, землекористувачам і орендарям по охороні земель. Під охороною земель розуміється система правових, організаційних, економічних і інших заходів, спрямованих на їхнє раціональне використання, запобігання необгрунтованих вилучень земель із сільськогосподарського обороту, деградації, а також на відновлення продуктивності земель і підвищення родючості грунтів.

Зміст охорони земель складають закріплені в законодавстві правові заходи заходи попереджувального, заборонного, відбудовного й іншого характеру, спрямовані на:

• відновлення і підвищення родючості грунтів, а також інших корисних властивостей землі;

• захист земель від водяної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочування, повторного засолення, висушування, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними радіоактивними речовинами, від інших процесів руйнації;

• захист від зараження сільськогосподарських угідь і інших земель карантинними шкідниками і хворобами рослин, заростання бур'янами, чагарником і дрібноліссям, інших процесів погіршення культуртехнічного стану земель;

• рекультивацію порушених земель, відновлення їхньої родючості й інших корисних властивостей землі і своєчасне залучення в господарський оборот;

• зняття, використання і зберігання родючого прошарку грунту при проведенні робіт, пов'язаних із порушенням земель.

Основне призначення попереджувальних правових мір полягає в тому, щоб запобігти в процесі землекористування можливість виникнення негативних наслідків, шкідливих для стана грунтів, забезпечити раціональне використання земель. Такі міри реалізуються шляхом установлення правил ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, подання і вилучення земель, розробки і здійснення проектів землевпорядження, використання земель підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

З урахуванням особливої екологічної й економічної цінності сільськогосподарських земель принциповим є питання про екологічно доцільні методи ведення сільського господарства. Методи, що зберігають і покращують грунт, такі, як тестування, контурна оранка, компостування і вирощування покривних культур, використання полікультур і сівозміни застосовуються у світі протягом сторіч.

Мільйони фермерів в усіх країнах світу уже впроваджують обгрунтовані сільськогосподарські технології, що охороняють грунти і екологічно. Задача складається в тому, щоб усі фермери дізналися про неї і навчилися ними користуватися, і це скоріше соціальна, чим технічна проблема. В Україні роботу з формування агрокультури і впровадженню таких методів може і повинно проводити Міністерство сільського господарства і продовольства України. Цьому може сприяти також упровадження спеціальних мір економічного стимулювання . З урахуванням існуючих в Україні масштабів деградації землі особливе місце в системі земельного законодавства займає Закон України "ПРО меліорацію земель".

Меліорація земель являє собою корінне поліпшення земель шляхом проведення гідротехнічних, культуртехчних, хімічних, протиерозійних, агролісомеліоративних, агротехнічних й інших меліоративних заходів. У залежності від характеру меліоративних заходів Закон передбачає проведення таких типів меліорації земель: гідромеліорація; агролісомеліорація; культуртехнічна меліорація; хімічна меліорація.

Гідромеліорація земель полягає в проведенні комплексу меліоративних заходів, що забезпечують корінне поліпшення заболочених, зайво зволожених, посушливих, еродованих, змитих й інших земель, стан яких залежить від впливу води. Гідромеліорація земель спрямована на регулювання водяного, повітряного, теплового і живильного режимів грунтів на землях за допомогою здійснення заходів для підйому, подачі, розподілу і відводові вод за допомогою меліоративних систем, а також окремо розташованих гідротехнічних споруджень. До цього типу меліорації земель відносяться зрошувальна, осушувальна, протипаводкова, протиселєва, протиерозійна, протиповзнева й інші види гідромеліорації земель. Агролісомеліорація земель складається в проведенні комплексу меліоративних заходів, що забезпечують корінне поліпшення земель за допомогою використання грунтозахисних й інших властивостей захисних лісових насаджень.

До цього типу меліорації земель відносяться такі її види: • протиерозійна - захист земель від ерозії шляхом створення лісових насаджень на ярах, балках, пісках, берегах рік і інших територій; • полезахисна - захист земель від впливу несприятливих явищ природного, антропогенного і техногенного походження шляхом створення захисних лісових насаджень на межах земель сільськогосподарського призначення; Культуртехнічна меліорація земель спрямована на проведення комплексу меліоративних заходів щодо корінного поліпшення земель. Хімічна меліорація земель складається в проведенні комплексу меліоративних заходів щодо поліпшення хімічних фізичних властивостей грунтів. Хімічна меліорація земель містить у собі вапнування грунтів, фосфорування грунтів і гіпсування грунтів.

Регульований Законом України порядок проведення меліорації земель включає планування меліорації земель, розробку, узгодження, затвердження і реалізацію проектів меліорації. При цьому планування меліорації земель проводиться державним органом виконавчої влади, що здійснює управління сільським господарством, відповідно державними загальними і регіональними (територіального) програмами в області меліорації земель, а також по замовленнях власників, власників, користувачів земельних ділянок. Порядок розробки, узгодження і затвердження проектів меліорації земель також установлюється місцевим органом виконавчої влади, що здійснює управління сільським господарством. Таким органом є Міністерство сільського господарства і продовольства України.