Сторінка
5

Компоненти екосистеми, біоценоз і біотоп. Парниковий ефект, його суть і причини виникнення. Основні заходи щодо охорони і збереження тваринного світу

З метою збереження і відтворення тварин здійснення окремих видів використання об'єктів тваринного світу, а також вилучення із природного середовища тварин може бути обмежено або повністю заборонено на певній території чи на певні строки в порядку, передбаченому цим Законом та іншими актами законодавства України.

Підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може впливати на стан тваринного світу, зобов'язані забезпечувати охорону середовища перебування, умов розмноження і шляхів міграції тварин. При розміщенні, проектуванні та забудові населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів, введенні в господарський обіг цілинних земель, заболочених, прибережних і зайнятих чагарниками територій, меліорації земель, здійсненні лісових користувань і лісогосподарських заходів, проведенні геологорозвідувальних робіт, видобуванні корисних копалин, визначенні місць випасання і прогону сільськогосподарських тварин, розробці туристських маршрутів та організації місць відпочинку населення повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження середовища перебування та умов розмноження тварин, забезпечення недоторканності ділянок, що становлять особливу зооекологічну цінність.

При розміщенні, проектуванні і будівництві залізничних, шосейних, трубопровідних та інших транспортних магістралей, ліній електропередачі і зв'язку, а також каналів, гребель та інших гідротехнічних споруд повинні розроблятися і здійснюватися заходи, які забезпечували б збереження шляхів міграції тварин.

Введення в експлуатацію об'єктів і застосування технологій без забезпечення їх засобами захисту тварин та середовища їх перебування забороняється.

Проведення вибухових та інших робіт, які є джерелом підвищеного шуму, в місцях розмноження тварин обмежується законодавством.

Випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за погодженням з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

З метою збереження і поліпшення екологічного стану окремих територій, що мають особливу цінність як середовище перебування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та цінних видів тварин, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України може розробляти і запроваджувати більш суворі екологічні нормативи, ніж ті, що встановлені для всієї території України. Експлуатація гідротехнічних та інших споруд на водних об'єктах, встановлення гідрологічного режиму і режиму водоспоживання та інша діяльність, що впливає чи може впливати на стан середовища перебування диких тварин, повинна здійснюватися з урахуванням вимог щодо охорони тваринного світу, інтересів рибного і мисливського господарства.

Під час застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, що використовуються у народному господарстві, повинні враховуватися вимоги щодо охорони тваринного світу і середовища перебування тварин.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані вживати заходів до забезпечення запобігання захворюванню і загибелі тварин під час зберігання, транспортування та застосування зазначених препаратів.

Правила застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, а також переліки зазначених препаратів і речовин, використання яких дозволяється в господарській діяльності, способи їх застосування погоджуються з Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Під час розробки та встановлення нормативів екологічної безпеки (гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в об'єктах навколишньго природного середовища, гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин в кормах, гранично допустимих рівнів акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу), а також гранично допустимих викидів і скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівнів шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів повинні враховуватися вимоги щодо охорони тваринного світу та середовища перебування тварин. Затвердження нормативів екологічної безпеки та лімітів добування диких тварин здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Закон “Про охорону навколишнього природного середовища” регулює відносини у галузі охорони, викори­стання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого пере­бувають у стані природної волі, у неволі чи в напіввільних умовах, на суші, у воді, грунті, повітрі, постійно чи тимча­сово населяють територію України або належать до при­родних багатств її континентального шельфу та морської економічної зони. До об'єктів тваринного світу належать: хордові, в тому числі хребетні і безхребетні тварини в усьо­му їх видовому розмаїтті та на всіх стадіях розвитку, що перебувають у стані природної волі: частини диких тварин; продукти життєдіяльності диких тва­рин; залишки викопних тварин.

Суб'єктом права загальнодер­жавної власності на тваринний світ є держава в особі Вер­ховної Ради України. Окремі об'єкти тваринного світу мо­жуть бути колективною чи приватною власністю.

Основними видами використання об'єктів тваринного свїту законодавство вважає: мисливство; рибальство; вико­ристання об'єктів тваринного світу у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях; використання ко­рисних властивостей життєдіяльності тварин; використання тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності; добування диких тварин з метою утримання і розведення в неволі чи в напіввільних умовах для комерційних та інших цілей.