Сторінка
4
Найбільшу загрозу для людства становить забруднення атмосфери радіоактивними речовинами. Ця проблема вперше виникла в 1945 р. після вибуху двох атомних бомб, скинутих з американських літаків на японські міста Хіросиму й Нагасакі. Природна радіоактивність існує незалежно від діяльності людини.
Живі істоти певною мірою пристосувалися до неї, хоч шкідливість її для них є очевидною.
Атмосфера має здатність до самоочищення. Концентрація забруднювальних речовин через розпорошення їх у повітрі, осідання твердих часточок під впливом сили гравітації, випадання різних домішок з опадами (дощ інтенсивністю 1 мм/год за 45 хв вимиває з повітря 28 % часточок пилу діаметром 10 мкм). Проте від величезної кількості забруднювальних речовин, що надходять в атмосферу сьогодні, вона не встигає самоочищуватись. Так, при спалюванні за рік 2,1 млрд т кам'яного вугілля і 0,8 млрд т бурого в навколишнє середовище потрапляє 225 тис. т арсену, 225 тис. т германію, 153 тис. т кобальту і, крім того, мільйони тони пилу з металургійних заводів, майже 1/5 частина світового виробництва цементу.
За приблизними підрахунками, маса забруднювальних речовин в атмосфері становить 9-10 мли т. Порівняно з масою земної атмосфери це мізерна величина, однак на висоті 50— 100 м від Землі, де саме концентруються забруднювальні речовини, частка їх є істотною відносно кількості чистого повітря.
Головними екологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є:
· парниковий ефект;
· озонова дірка;
· кислотні дощі;
· смог.
Вплив транспорту на атмосферне повітря. В промислово розвитих країнах основним джерелом забруднення атмосфери є автотранспорт, парк якого безупинно росте. Якщо в 1900 р. на планеті нараховувалося біля 6 тис. автомобілів, то до 2000 р. чисельність світового парку автомашин досягла 500 млн. одиниць.
Частка автотранспорту в забрудненні атмосфери продуктами згоряння показана в табл.1.
Таблиця 1
Обсяги викидів продуктів згоряння, млн. т. рік
Продукти згоряння |
Джерела продуктів згоряння продуктів згоряння | |
автомобілі |
електростанції, промисловість і т.д. | |
Оксид вуглецю |
59,7 |
5,2 |
Вуглеводні й інші органічні речовини |
10,9 |
6,4 |
Оксиди азоту |
5,5 |
6,5 |
Сполуки , що містять сірку |
1,0 |
22,4 |
Макрочастки |
1,0 |
9,8 |
Викиди автомобільного транспорту істотно залежать від режиму роботи двигуна і якості використовуваного палива. Зразковий склад вихлопних газів автомобілів поданий у табл. 2.
Таблиця 2
Наближений склад (% по обсягу) вихлопних газів автомобілів
Компоненти |
Вміст компонентів у вихлопах | |
карбюраторний двигун |
дизельний двигун | |
N2 |
74-77 |
76-78 |
О2 |
0,3-8 |
2-18 |
Н2О |
3,0 - 5,5 |
0,5 - 4.0 |
СО2 |
5,0-12,0 |
1,0-10,0 |
СО |
5.0 - 10,0 |
0,01 - 0,5 |
Оксиди сірки |
0-0,8 |
2* 10 -4 - 0,5 |
Вуглеводні |
0,2 - 3,0 |
1 * 10 -3 - 0,5 |
Альдегіди |
0-0,2 |
(1 - 9) * 10 -3 |
Сажа |
0-0,4 г / м -3 |
0,01 -1,1 г / м -3 |
Бензапірен |
(10-20) * 10-6 г/м –3 |
до 1 * 10 -5 г / м -3 |
До токсичних відносять такі компоненти вихлопних газів: оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні. Крім того, деякі види палива містять сірку; що обумовлює вміст у вихлопних газах діоксиду сірки.
З початку 1930- х років тетраметил- і тетраетил свинець добавляють у якості антидетонатора до переважної більшості бензинів у кількості 80 мг • л -1. При прямуванні автомобіля від 25 до 75% цього свинцю викидається в атмосферу, осаджується на землю, потрапляє в поверхневі води. Свинець акумулюється в ґрунті і рослинності уздовж автострад (у містах - уздовж вулиць із пожвавленим рухом), помітна кількість сполук свинцю утримується в повітрі великих міст. За даними США і Великобританії, до 90% усього свинцю, що утримується в атмосфері, варто віднести за рахунок вихлопних газів. В даний час у ряді країн (Японії й ін.) використання етилованого бензину заборонено. Виходячи із середніх втрат нафтопродуктів на одну автомашину 10 - 11 л в рік, загальний викид нафтопродуктів світовим автомобільним парком обчислюється 2,1-2,2 млн. т у рік, причому велика частина його потрапляє в ґрунти і гідросферу.
Інші реферати на тему «Екологія»:
Геотермальна енергія
Місцеве водопостачання. Гігієнічні вимоги щодо впорядкування та експлуатації криниць. Централізоване водопостачання. Значення в профілактиці захворювань населення. Основні причини (схема) упорядкування водогону з підземних та поверхневих джерел водопоста
Компоненти екосистеми, біоценоз і біотоп. Парниковий ефект, його суть і причини виникнення. Основні заходи щодо охорони і збереження тваринного світу
Поняття про екосистему. Агроценоз як система
Організація управління природоохоронної діяльності на обласному рівні